Підстави виникнення, зміни та припинення правовідносин (юридичні факти)

Шестопалова Л. М.

Юридичні факти – необхідною умовою виникнення, зміни або припинення правовідносин.

Юридичні факти – конкретні життєві обставини, з якими норми права пов’язують виникнення, зміну або припинення правових відносин. Без юридичних фактів виникнення правовідносин неможливе.

Групи юридичних фактів:

1. За юридичними наслідками:

– правоутворювальні – на їх основі суб’єкти набувають певних прав і обов’язків (наприклад, при досягненні повноліття суб’єкт набуває виборчого права);

– правозмінювальні – тягнуть за собою збільшення або зменшення обсягу певних прав чи обов’язків (службове підвищення розширює компетенцію посадової особи);

– правоприпиняльні – ліквідують певні права й обов’язки, носієм яких суб’єкт був до виникнення цих фактів (звільнення особи з посади судді анулює її права та обов’язки по ній).

2. За складом:

– прості – складаються з одного факту, якого досить для настання юридичних наслідків (для виникнення обов’язку оплатити проїзд у трамваї достатньо зайти в нього);

– складні – певна сукупність окремих фактів, необхідних для настання юридичних наслідків (для виникнення пенсійних відносин необхідна сукупність юридичних фактів: досягнення особою певного віку; наявність трудового стажу; рішення відповідного органу про призначення пенсії).

3. За тривалістю у часі:

– одноактні – складаються з одноразового акту їх виявлення (купівля квитка, що дає право відвідати музей);

– триваючі (юридичні стани) – обставини, що існують упродовж певного часу (перебування у шлюбі, перебування на дійсній службі у Збройних Силах).

4. Відносно волі суб’єктів:

– події – життєві обставини, що виникають незалежно від волі суб’єктів (стихійне лихо, настання певного віку людини, її природна смерть);

– дії – життєві обставини, виникнення яких залежить від волі суб’єктів (подача заяви про прийом на роботу).

Види дій як юридичних фактів:

а) правомірні – відповідають приписам норм права, та

б) протиправні – не відповідають приписам правових норм.

Види правомірних юридичних фактів:

– юридичні акти – дії, які спеціально чинять з метою виникнення певних юридичних наслідків (подача заяви про прийом на роботу);

– юридично значущі вчинки – дії, що не мають на меті спричинення юридичних наслідків, але виникають у силу закону (знайдення скарбу).

Презумпція – припущення про наявність або відсутність певних фактів, що спираються на зв’язок між фактами, які припускаються, та такими, що існують, і підтверджується наявним життєвим досвідом.

Презумпція – не достовірний факт, а такий факт, що припускається з великою мірою імовірності і застосовується в юридичній практиці як засіб, що полегшує досягнення істини у вирішенні справи.

Правова презумпція – юридичний факт, закріплене в законодавстві припущення про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Види правових презумпцій:

– неспростовні презумпції – презумпції , що не можуть бути спростовані, – закріплені в законі припущення про наявність або відсутність певних фактів, які не підлягають сумнівам, а тому не потребують доказу (наприклад презумпція недієздатності неповнолітнього);

– спростовні презумпції – презумпції, що можуть бути спростовані, – закріплені в законі припущення про наявність або відсутність певних фактів, які мають юридичне значення до того часу, поки відповідно до встановленої процедури не буде встановлене інше (презумпція невинуватості).