[Над гробом Т. Г. Шевченка]

Олександр Афанасьєв-Чужбинський

Не в степу, не на могилі –

Над Дніпром широким –

Ти заснув єси, Кобзарю,

Вічним сном глибоким.

Над Невою, під снігами,

При похмурім сонці

Ти поліг єси, мій друже,

На чужій сторонці.

У головах не посадять

Червону калину,

Не привіта соловейко

Твою домовину.

Не закує і зозуля

Де-небудь в куточку,

У цвітючім та пахучім

Вишневім садочку…

Круг тебе чужа чужина…

Та не чужі люде:

Є кому тебе оплакать,

Є – і довго буде.

Покоління поколінню

Об тобі розкаже,

І твоя, Кобзарю, слава,

Не вмре, не поляже!

Примітки

Вперше надруковано в журн. «Основа», 1861, № 3 (березень), с. 10, за підписом: «А. С. Чужбинський».

Подається за першодруком.

Подається за виданням: Українські поети-романтики. – К.: Наукова думка, 1987 р., с. 245 – 246.