Напалю я нову хату сирими дровами
Запис Дніпрової Чайки
Напалю я нову хату сирими дровами, гей!
Тяжко, важко в світі жити поміж ворогами!
Горіть, горіть, сирі дрова, бо заллю водою, гей!
Тяжко, важко в світі жити з лихою бідою.
А я тую лиху біду та й перебідую, гей!
Хіба піду до дівчини та й переночую.
Ой як прийшов під віконце:
«Здоров була, серце!», гей!
Вона ж йому одказала: «Заріж жінку перше!»
Ой як прийшов додомочку, став ножа гострити, гей!
Його жінка, як голубка, почала просити:
– Не ріж мене, мій миленький,
Підожди годину, гей!
Ой поки я погодую малую дитину.
– Тоді будеш, моя мила, дитя годувати, гей!
Як я піду до Дунаю ножа полоскати.
Ой як пішов до Дунаю ножа полоскати, гей!
А сусіди – добрі люде – дали тещі знати:
– Ой кинь, ой кинь, стара мати,
біле плаття прати, гей!
Іди дочку єдиную до труни вбирати.
Ой як прийшла стара мати, стала на порозі, гей!
Обілляли старенькую дрібненькії сльози:
– Ой чим же ти, моя доню, в світі провинила, гей!
Що ти своїх малих діток та й посиротила?
– Як не знала, моя нене, як мене родила, гей!
Так не знаю, чим я, бідна, в світі провинила.
Примітки
Зап. в с. Королівка («Укр. пісні», 1909, вип. 2, с 45-46, № 32).
Подається за виданням: Народні пісні з голосу Дніпрової Чайки та в її записах. – К.: Музична Україна, 1974 р., с. 145 – 147.