Котилася та зоря з неба

Запис Дніпрової Чайки

Котилася та зоря з неба,

Та не впала додолу. (2)

– Ой хто мене, молодую,

Та одведе додому? (2)

Обізвався та молод козак

Та на воронім коні: (2)

– Гуляй, гуляй, та дівчинонько,

Я одведу додому. (2)

– Веди, веди, та козаченьку,

Та веди ж, не барися, (2)

Бо за мною, та молодою,

Увесь рід зажурився. (2)

Та не так рід увесь, (2)

А як батько та мати, – (2)

Хочуть мене, та молодую,

Та за другого оддати. (2)

Голуб, мати, та голуб, мати,

Та високо літає… (2)

– Донько моя, став принадоньку,

Та нехай привикає. (2)

– Ой якої, та моя мати,

Та принадоньки дати? (2)

– Насип води по колінця,

Пшениці під крильця; (2)

Він пшенички наклюється,

А водиці нап’ється. (2)

Він до тебе, та молодої,

Та навіки приб’ється! (2)

Примітки

Зап. в с. Збур’ївка; мел. – рукопис Лисенка, арк. 11 зв., № 25; 3 приміткою: «Дівоча (співати у великий голос)».

Подається за виданням: Народні пісні з голосу Дніпрової Чайки та в її записах. – К.: Музична Україна, 1974 р., с. 61 – 62.