Та червоная ой да калинонька

Запис Дніпрової Чайки

Та червоная ой да калинонька

Та на яр-моріг схилилася. (2)

Там дівчина ой да журилася,

Та що од роду відбилася. (2)

Ой од роду – на три годи,

Од милого – на чотири. (2)

Од милого – на чотири:

Оре милий на чужині. (2)

Оре милий ще й гукає,

Чужа мила поганяє. (2)

Чужа мила поганяє,

Бо моєї десь немає. (2)

Як немає, то й не буде,

Розраяли вражі люде. (2)

Розраяли, розсудили,

Щоб ми в парі не ходили. (2)

А ми таки ходить будем,

Їдно ‘дного любить будем. (2)

Ой на ставу, на ставочку

Пливуть качки в три рядочки. (2)

Одна другу спережає,

Кожна собі пару має. (2)

А я живу в бога в карі, –

Не дав мені господь пари. (2)

А я живу у неволі, –

Не дав мені господь долі! (2)

Примітки

Зап. в с. Королівка (рукопис Конощенка, 148, арк. 77зв., № 127; текст доповнено із варіанту, записаного також Конощенком в с. Вишний Булатець на Лубенщині, – рукопис Конощенка, 73, арк. 21зв.).

Подається за виданням: Народні пісні з голосу Дніпрової Чайки та в її записах. – К.: Музична Україна, 1974 р., с. 71 – 72.