Ігор Ольшевський

Ольшевський Ігор Едилович (Кирилович), українець, народився 26 серпня 1958 року в м. Володимирі на Волині. 1982 року закінчив філологічний факультет Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки (зараз – Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки). Був на педагогічній та культурно-освітній роботі. Нині – журналіст.

Живе в Луцьку, працює у рідному виші. Член Національної Спілки письменників України з 2005 року. Поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, критик, філософ, композитор-аматор (псевдо “Ігор Берестюк”). Лауреат обласної літературно-мистецької премії імені Агатангела Кримського.

У 2003 році видав першу поетичну книжку – збірку верлібрів «Редактор снів». Автор ліричного трикнижжя «Зодіакальне світло» (2008), збірки психоделічної прози «Хованки в житі» (2009), есеїв «Леся Українка: містика імені й долі», «Павло Тичина: таїна життя і творчості» (2005), «Григорій Сковорода: Місія Посланця» (2008), «Павло Тичина: нові штрихи до містичного портрета» (2012), трактату в особах “Агатангел Кримський: поклик Сходу” (2012), науково-фантастичної розвідки «Відлуння доісторичних цивілізацій?» (2013, самвидав), роману-есею в листах, інтерв’ю і коментарях «Тарас Шевченко: від імені – до Місії» (готується до друку), публікацій у періодиці України, Польщі, Словаччини та ін. Пісня «Лесі Українці» (на вірші Лілії Михальчук) стала своєрідною візитівкою тріо бандуристок Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки “Дивоструни” (керівник – професор Мирослава Сточанська).

Ігор Ольшевський помер 6 червня 2021 р. в Луцьку…