Щоб не згасали вогники любові

Ольшевський Ігор

(Спроба сучасного прочитання повісті Олеся Гончара “Щоб світився вогник”)

Із сих зерен:

А Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його.

Євангелія від св. Івана, глава І, вірш 5 [4, с. 1071]

Хоча Наддуша здається поділеною між усіма живими істотами, Вона неподільна. Вона − одне ціле. Варто зрозуміти, що Вона не тільки підтримує існування кожної живої істоти, але й поглинає все і всьому дає розвиток.Вона − джерело світла в усіх світлосяйних тілах. Непроявлена, Вона перебуває над тьмою матерії. Вона − знання, предмет пізнання і Вона є мета пізнання. Вона мешкає в серці кожного”.

Бгагавад-Гіта, глава ХІІІ, вірші 17, 18 [3, с. 593−594]

, в кого думка повстала!

Година для праці настала!

Не бійся досвітньої мли,−

Досвітній огонь запали,

Коли ще зоря не заграла.

Леся Українка [34, с. 69]

© Ольшевський І., 2019