Рецензія на збірку «Співи в полях»
Клима Поліщука

Самійленко Володимир

Невелика книжечка, що містить в собі п’ятнадцять поезій. Автор має безперечно поетичний хист. Думки не всюди добре скристалізовані, образи не всюди конкретні й доладні. Наприклад, що це за кентаври, які шиплять? Будова вірша не завжди витримана. Так, на стор. 6 вся поезія збудована на двох складових ритмах, а перший куплет у першому й третьому віршах має рими односкладові, тому при переході до другого куплету ухо неприємно вражається. Дуже музичну поезію «З лона муки» в передостанньому вірші псує какофонія: «честь Вкраїни». Можна вимовити: честі Вкраїни, честю Вкраїни, але «честь Вкраїни» – не можна вимовити, а значить і писати не можна. Коли віршова міра не дозволяла авторові сказати «честь України», то можна було б сказати просто: честь країни, а якої – читач сам здогадався б. Ще гірша какофонія на стор. 20, де замість і стоїть й саме в такому місці, де його не можна вимовити: «огнем й десь». Слово «вруни», зрозуміле не всім, не варто би вживати в поезії.

Загальне враження від книжечки не сильне й не дуже виразне, але досить приємне.

Примітки

Вперше надруковано: Шлях. – 1917. – № 9-10 (листопад – грудень). – С. 108 – 109. Подається за передруком: Поліщук К. Вибрані твори. – К.: Смолоскип, 2008 р., с. 678.