Хвилі

Клим Поліщук

Дикі хвилі б’ються в скелі,

Трощать скелі! –

Розбігаючись з простору, налітають –

Та не змиють кров пустелі,

Зло пустелі,

Що на скелях чуда вічності чекають…

Стогнуть хвилі, плеще піна,

Тільки піна, –

Кров на скелях дивним промінням палає.

Кров чекає… Буде зміна…

Світла зміна,

Що в серцях людських майбутнім сонцем сяє…

Примітки

Подається за виданням: Поліщук К. Звуколірність. – Станіслав-Коломия: Бистриця, 1921 р., с. 14.