7
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
Самсон
Середущий син Давида
В війнах лиш кохався
І ходив по цілім світі,
Всюди воювався.
Наостаток в нашу землю
Дніпром припливає.
Але тілько з води вийшов –
Аж лев надбігає.
Самсон кинувся на него,
Наступив ногою,
Роздер пащу, і із пащі
Пішла кров рікою.
А тим часом йому руки
Й ноги обімліли,
І в минуті лев з Самсоном
Вічне скаменіли.
А потому зійшлись люди,
Київ збудували,
Но льва того і Самсона
З місця не рушали.
І тепер Самсон льва того
Тисне під ногою,
Дере пащу, і із пащі
Б’є вода рікою.
Примітки
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 61.