8
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
Три і штири проминуло,
П’ятий наступає,
Соломон жиє на світі
Да й не умирає.
В літ п’ятнадцять і шістнадцять
Виріс він на диво.
Хто поглянув, то сказав би –
Двадцять літ пробило.
І згадав він свою неньку,
Що хотіла вбити,
І задумав, чим не було б,
Неньці відплатити.
Лиш Давид їдного часу
Виїхав з столиці, –
Взяв товару штири вози,
Їде до цариці.
Приїжджає під ворота,
Коні випрягає,
Лиш виходить і цариця,
Купчика вітає.
Роздивилася товари:
Всі до сподобання,
Да й сам купчик молоденький
Здався б до кохання.
«Що ти хочеш за товари?» –
Цариця питає.
«Тілько дівчину на нічку», –
Купчик відвічає.
І цариця попросила
Сутки почекати.
А тим часом йому стала
Дівку добирати.
Примітки
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 68 – 69.