3
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
І приходить кінь до ясел,
І став сіно брати.
І зачав він Христа-бога
В яслах розкривати.
І побачив віл нужденний,
І коня зганяє.
І став, дихає над богом,
Бога зогріває.
І говорить свята діва
Доброму волові:
«Будеш же ти ситий в бога,
Мати хліб готовий.
А ти, коню, будеш їсти,
Їсти не покинеш,
Доки сам ти коло їдла
Лопнеш та не згинеш…»
З того часу віл пасеться.
А прийде додому –
Він завсігди божу жуйку
Має в роті свому.
А кінь їсть і все голоден,
Кілько хто не кине;
І як буде – не покине,
Поки сам не згине!..
А тим часом радість стала,
Яка не бувала,
Над вертепом зоря ясна
Світло засіяла.
І над небом і землею
Ангели літають.
«Слава богу і мир людям», –
Весело співають.
Примітки
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 88 – 89.