6

Степан Руданський

Ой, на річці, на Ордані,

Тече вода гожа,

І приходить над ту річку

З сином матір божа.

І ангели прилетіли.

Свічі засвітили,

Засвітили свої свічі,

Воду освятили.

І святая, й поміщная

Ордань ціла стала.

І в Ордані матір божа

Сина іскупала.

Іскупала, як дитину,

В пелюшки повила

І у яслах, у вертепі,

Спати положила.

І колише мати сина,

І сама дрімає,

Аж до неї тихо з неба

Ангел прилітає.

«Годі, мати, – став казати, –

Сина колисати.

Казав Ірод малі діти

Скрізь позабивати.

Біжи, мати, до Єгипту.

Ховай свого сина,

Доки Іроду не прийде

Смертная година…»

Мати з сином на осляті

В Єгипет ступає,

Ірод слуги свої злії

Всюди розсилає.

Слуги ходять і убити

Господа шукають.

І, як воду, кров невинну

Всюди проливають.

Примітки

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 91 – 92.