Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

12

Степан Руданський

Варіанти тексту

Чи подужав піп за морем,

Пастух не питався;

Найшов церкву за горами

І до тої вдався.

Там і сповідь проказали,

І запричастили,

І без плати на Великдень

Паски освятили.

Забув Пастух їдно горе,

Друге наступає:

Що день божий з його стада

Все щось пропадає.

А то качка десь пропаде,

А то і овечка,

А то гуски не долічить,

А то і бичечка.

Різно бідний Пастух думав.

Звісно: в кого згуба,

Ще й у того до причинку

Гріха повна губа.

Напослідок – що робити!

Пастух засідає.

Коли гляне: поміж терен

Німець пролізає.

Пролізає… Ще нічого:

Може, і не красти,

Може, в гості йшов, сердешний,

Та не міг попасти.

От Пастух і виглядає,

Що то буде з того?

Німець виліз, кругом глянув…

Ні, нема нікого.

А тут саме коло терну

Череда стояла.

Він живенько за ягнятко

Та у терен драла!..

«Почекай же, бісів німче!» –

Пастух розважає.

Взяв сопілку, засів знову,

Німця виглядає.

Тілько німець заліз в терен,

Дудка як заграє!

Німець скаче, німець плаче, –

Не рад, та гуляє!

І обдерлась сурдутина,

Стало тіло голе;

Німець плаче, німець скаче,

А тернина коле.

І пограла ще сопілка,

Й перестала грати, –

Ледве живий вийшов німець

І став промовляти:

«Нех же єму маць мордує

З такем дудкем єго!

Троха-троха не змордовал

Немца убогего!»

Аж відтоді на долині

Жив Пастух щасливо:

Його щастя, його долі

Ніщо не мутило.

Примітки

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 152 – 154.