Улас Самчук
Улас Олексійович Самчук (7 (20) лютого 1905 р., с. Дермань Здолбунівського району Рівненської області – 9 липня 1987 р., Торонто) – український письменник.
Народився він у родині селян, учився в початковій школі в Дермані (1917 – 1920 рр.), в українській гімназії в Кременці (1921 – 1925 рр.). Покликаний до польського війська, він у 1927 році тікає з нього до Німеччини (1927 – 1929 рр.), далі переїжджає до Праги (1929 – 1941 рр.). У Празі він стає до лав Організації українських націоналістів, займаєтьс в ній питаннями культури.
В 1941 році в складі похідної групи ОУН Самчук повернувся до Рівного, де став редактором газети «Волинь». В цей час німецька влада його заарештовує (20.03 – 20.04.1942 р.) за звинуваченням у занадто самостійницькому тоні його газети. (Отак-то українські націоналісти «співпрацювали» з гітлерівцями!)
В листопаді 1943 р., рятуючись перед наступом радянських «визволителів», Самчук переїхав до Львова, а потім – до Німеччини (1944 – 1948 рр.). В 1948 р. як «переміщена особа» (displaced person, DP) він дістав дозвіл на переїзд до Канади. В Торонто він мешкав до кінця свого життя.
Творчий шлях Самчука-письменника почався досить рано – перші його оповідання були опубліковані в 1926 році. Публікація роману-трилогії «Волинь» (1932 – 1937 рр.) принесла йому заслужену славу. Великі прозові твори – романи – стали основним жанром його творчості. В 1946 – 1948 роках Самчук очолював «Мистецький український рух» (МУР) – організацію українських письменників на еміграції. Робота над другою трилогією – «Ост» – розтягнулась з 1945 до 1982 року. Окрім романів, Самчук опублікував кілька книг спогадів, залишив велику, ще не досліджену епістолярну спадщину. В 1980 році його кандидатуру було висунуто на Нобелівську премію з літератури, якої він, однак, не дістав. В радянській Україні його ім’я було під подвійною забороною – і як емігранта, втікача з радянського раю, і як українця (націоналіста).
Лише в незалежній Україні його твори почали друкуватись. У Рівному споруджено пам’ятник Уласу Самчуку, в селах Дермань та Тилявка діють меморіальні музеї письменника.
М. Ж. 24 листопада 2013 р.