Іван Вагилевич

Іван Миколайович Вагилевич (2.09.1811 – 10.06.1866) – український поет і фольклорист.

Народився Іван у родині священика в с. (нині Рожнятівського району Івано-Франківської обл.). Навчався він у Станіславській гімназії, а потім – у Львівські духовній семінарії, котру закінчив у 1839 р. Подібно до свого товариша по «Руській трійці» Маркіяна Шашкевича, був висвячений на священика (1846 р.) і до 1848 р. служив у с. (де раніше був священиком М. Шашкевич).

В 1848 році він самовільно залишив парафію і переїхав до Львова, де недовгий час випускав газету «Dnewnyk Ruskij», обстоюючи необхідність примирення українців зі зверхністю поляків у Галичині. Українські кола сприйняли це як національну зраду і відвернулися від нього. Як наслідок Вагилевич перейшов на протестантство і до кінця життя працював на поляків.

Як автор поезій та поетичних перекладів І. Вагилевич виступав в добу «Руської трійці», у 1830-х роках, але написав дуже мало. Як і його товариші, збирав народні пісні. Після публікації збірника «Русалка Дністрова» (1837 р.) зайнявся науковою роботою в галузі філології, літератури, краєзнавства. Значна частина його праць, особливо пізніх, написана польською мовою і донині не опублікована.

Портрет І. М. Вагилевича, який ми подаємо, надруковано у книзі «Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури» (Льв. : Просвіта, 1913 р., с. 336).

Вибрану бібліографію праць І. М. Вагилевича можна подивитись на сайті «».

М. Ж., 17 лютого 2015 р.