Сидір Воробкевич

Сидір (Ісидор) Іванович Воробкевич (5 (17) травня 1836 р. – 5 (18) вересня 1903 р.) – український письменник і композитор.

Народився Сидір у Чернівцях в родині викладача семінарії. Дуже рано, в 1840 р., померла його мати, а в 1845 р. – батько. Малого Сидора виховував його дід Михайло Воробкевич, протопіп у Кіцмані.

У Кіцмані він закінчив 4-класну початкову школу (німецьку!). У 1849 – 1856 рр. він навчався у Чернівецькій гімназії, а в 1856 – 1860 (1861?) рр. – там же у духовній семінарії.

Після закінчення семінарії Сидір був священиком у селах Давидени (1861 – 1865 рр.) та Руська Молдавиця (1867 – 1867 рр.).

Від 1867 р. він постійно мешкав у Чернівцях, де викладав співи у семінарії. Після приватного навчання музиці він у 1868 р. склав іспити у Віденській консерваторії і отримав диплом хормейстера і викладача співів. Від 1875 р., з часу відкриття Чернівецького університету, він викладав співи на богословському факультеті, де працював до виходу на пенсію за станом здоров’я (1902 р.). Його заслуги були відзначені наданням почесних титулів протоієрея (1881 р.) та архіпресвітера-ставрофора (хрестоносця, 1890 р. Таким він зображений на фото, опублікованому в 1901 р.).

Помер С. Воробкевич у Чернівцях, похований на міському цвинтарі.

Літературна творчість С. Воробкевича розпочалась в 1858 р., коли він написав свої перші поезії. Від 1863 р. його поезії, найчастіше підписані псевдонімом Данило Млака, регулярно з’являлись у періодичних виданнях Галичини та Буковини. Його поетична спадщина, за підрахунками Осипа Маковея, налічує понад 1000 поезій та поем, з яких на сьогодні надруковано 277. Решта не надрукована, оскільки О. Маковей не вважав ці поезії гідними друку (невідомо, наскільки слушно).

Писав С. Воробкевич також драматичні твори. Із 18 його п’єс надруковано тільки 6 (з тієї ж причини). Писав він і прозові твори, з них надруковано 24, а кілька лишились у рукописах.

За життя С. Воробкевича була надрукована окремою книгою тільки збірка його вибраних поезій «Над Прутом» (1901 р.), зредагована Іваном Франком. В 1909 – 1921 рр. у Львові з’явилось найповніше на сьогодні зібрання літературних творів Воробкевича у 3 томах, підготоване Осипом Маковеєм.

Його літературні твори позначені мелодраматизмом та сентименталізмом. Поле його спостережень обмежене його рідною Буковиною, життям селян-гуцулів, духовенства, дрібних шляхтичів. Ряд творів присвячено історичній тематиці, де автор малював козацьке минуле України.

С. Воробкевич був першим українським професійним музикантом і музичним педагогом не тільки в Буковині, але й в усій австро-угорській частині України. Як композитор він писав музику для пісень на власні слова та слова інших поетів, музику до своїх власних п’єс-мелодрам, інші твори. Він виховав ряд здібних учнів, котрі продовжували справу свого вчителя. Він укладав підручники з музики та співаники для шкіл.

Також С. Воробкевич писав проповіді для церкви, друкував їх окремими книгами.

Багатогранна творча і громадська діяльність С. Воробкевича сприяла національному піднесенню України, утверджувала на Буковині відчуття соборності, приналежності до українського народу.

М. Ж., 5 – 6 серпня 2018 р.