Реєстр особових гербів Українського геральдичного товариства
Андрій Гречило (Львів)
З метою впорядкування процесу сучасного герботворення в Україні в галузі особової геральдики, ведення його на фаховому рівні та відповідно до ухвал Конференцій Українським геральдичним товариством запроваджується Реєстр особових гербів.
Використання окремими особами власних гербів (особових), чи вживання таких знаків представниками цілого роду (родових) стає все більш популярним в українському суспільстві. В сучасних умовах функція таких знаків змінилася й відрізняється від ролі давніх приватних гербів, які мали підкреслювати станову приналежність до привілейованих прошарків суспільства. В державах з республіканським устроєм формується нові підходи до особового герботворення. Виходячи з чинного законодавства України та міжнародних норм, які декларують рівність всіх членів суспільства, а також із досвіду застосування особових гербів у багатьох країнах світу, можна твердити, що кожна людина має сьогодні право обирати й вживати для своїх потреб власний геральдичний знак.
Ще під час П’ятої наукової геральдичної конференції (1995 р.) висловлювалися думки про необхідність запровадження такого реєстру особових гербів в Україні. З огляду на давніші пропозиції про створення якоїсь державної структури (див.: Знак, ч.1), котра б і мала вести такий реєстр, було вирішено поки що утриматися від такої роботи, а продовжувати збір матеріалів, надавати консультаційну та практичну допомогу з питань сучасного герботворення. Проте на державному рівні проблема так і не отримала розв’язки, крім того деякі комерційні структури почали рекламувати свої послуги з розробки гербів для приватних осіб, що при відсутності належних знань та фахової підготовки у виконавців призвело до появи неякісних емблем, які нічого спільного з геральдикою не мали. У зв’язку з цим під час Восьмої конференції УГТ (1999 р.) було прийняте рішення про створення Геральдично-вексилологічного реєстру.
До Реєстру будуть включатися символи фізичних осіб — громадян України, а також інших країн або осіб без громадянства (для двох останніх категорій у випадку підтвердження, що вони чи їхні предки є вихідцями з України). Оскільки в розвитку української особової геральдики нашаровувалися різні культурні та правові традиції оформлення гербів, тому не видається доцільним (та й можливим) встановлювати якісь єдині норми складання знаків чи вживання позащитових елементів. Реєстрації буде передувати проведення фахової експертизи на відповідність основним геральдичним принципам і нормам (за змістом, колористикою та композицією). На цій підставі вірно складені символи підлягатимуть фіксації, а невдалі зразки будуть повертатися для переробки або усунення окремих помилок чи неточностей.
Підставою до розгляду питання про внесення герба до Реєстру є подача замовником:
1) відповідної заяви (довільної форми);
2) ілюстративних додатків (малюнки герба графічні та кольорові (на листах формату А4)) та описів і пояснень змісту символів;
3) реєстраційної анкети (встановленої форми).
Для громадян інших країн та осіб без громадянства також необхідно подати копії документів, які б підтверджували їхнє походження (чи їхніх предків) з українських земель. Розробку герба замовник може виконати самостійно або, при необхідності, замовити в Українському геральдичному товаристві.
Для нащадків колишньої шляхти чи дворян право використання давніх гербів фіксується після представлення документів, що підтверджують прямі генеалогічні зв’язки з користувачами цих символів та засвідчують надання чи конфірмацію такого герба предкам.
Внесені до реєстру герби будуть публікуватися в Гербовнику УГТ, який видаватиметься друком окремими випусками. Також передбачається видача Підтвердних листів (грамот) про внесення герба до Реєстру.
Перший випуск Реєстру має експериментальний характер, тому просимо всі зауваження та пропозиції щодо подальшого розвитку особової та родової геральдики надсилати на нашу адресу (УГТ, а/с 1569, Львів, 79013) або електронною поштою (herald [вухо] archeos.lviv.ua).
Опубліковано : Знак, 2003 р., ч. 31, с. 2.