Ймовірна семантика тамг ханів Золотої Орди

Валерій Бушаков (Асканія-Нова)

Родові чи племінні тамги у тюрків є символічними знаками, що, вірогідно, спочатку зображали якусь річ, живу істоту (тотем) або навіть поняття. Вони втратили зв’язок зі своїм денотатом, тому одна й та ж тамга може називатися по різному за схожістю з тією чи іншою річчю або навіть арабською літерою. Деякі тамги могли зберегти у своїй назві й формі первинний тотемний зміст [1].

На думку Р. Кузеєва, одна й та ж тамга була розповсюджена у золотоординської аристократії, казахських султанів, казахських племен кунграт та кірей, а її розповсюдження було пов’язане з майже одночасним приходом у XIII ст. у центр Золотої Орди монгольських племен кунграт та кереїт, їхньою подальшою тюркизацією й міграцією до складу народів Середньої Азії та Східної Європи [2]. Чингізханів рід борджигін належав до монгольського племені кият і походження тамги золотоординських ханів не слід пов’язувати з племінними тамгами кунгратів чи кереїтів.

Тамги ханів Золотої Орди (1) на монетах ХІІІ – поч. XV ст. [3], тамга (2) "taraq (гребінь)" кримських Гіреїв, "ханська" тамга (3) у ногайців, "султанська" тамга (4) у казахів [4] мають у собі інваріантний компонент, який у чистому вигляді є тамгою (5) "bosağa" y казахських родоплемінних підрозділів конрад, мангитай та сангил [5], тамгою "bosoğo" y киргизьких племен багиш (6), барин (7) і кидирша (5) та у підрозділу бьольок чал (5) племені саруу [6] (башк. buÞağa, каз. bosağa, кирг. bosoğo – "дверна рама, дверна коробка; поріг"), тамгами (8) "qapqa (ворота)" та "yort (дім)" (5) у різних башкирських племен і родів [7].

Компонент ІІ тамг Дому Бату, ймовірно, має семантичне значення, подібне до семантики китайського ієрогліфа mén "ворота, двері", "сім’я, рід; рідний дім", "статус сім’ї у суспільстві; знатність, вельможність", назви Висока Порта, титулу мікадо японського імператора та термінів чжурчж. hafan "урядовий суд" і маньчж. hafan "чиновник", генетично пов’язаних з монг. qağalğa та тюрк. qapi ~ qарu "ворота, двері" [8], назви Вавілона – Баб-lлy "Ворота Бога".

Будівля, в котрій містилось відомство великого візира Османської імперії, називалася (перс.-араб.) Bab-i âli "Найвищі ворота", в дипломатичних документах французькою – la Sublime Porte "Блискучі (або Великі)" ворота, звідки рос. Высокая Порта. Так іменувався й уряд Османської імперії. Слово мікадо (первісно метонімічне означення будь-якої шляхетної особи) пишеться ієрогліфами мі (гонорифічний префікс) та кáдо "ворота".

Зваживши на викладене, можна припустити, що в основі тамг ханів Золотої Орди і ханств, що виникли в результаті її розпаду, лежить знак "двері, ворота, поріг", який символізує верховну владу дому чингізідів (ханами могли бути лише нащадки Чингіз-хана) і є зображенням високого порогу ханського палацу – монг. ord[on] "палац", давньотюрк. ordu "ставка, резиденція хана, палац", пор. симптоматичну назву столиці Золотої Орди – Сарай-Бату (saray "палац").

Примітки:

1 Бушаков В. Відтамгові родоплемінні імена тюркських народів // V Наукова геральдична конференція (10-11 листопада 1995 р., м. Львів) / Збірник тез повідомлень та доповідей. – Львів, 1995. – С. 12-15.

2 Кузеев Р. Г. Происхождение башкирского народа. – Москва, 1974. – С. 180-181.

3 Домбровский О., Сидоренко В. Солхат и Сурб-Хач. – Симферополь, 1978. – С. 24; Хромов К. К. "Наследники Чингизхана и их монеты" // Сайт – К. 2001.

4 Кузеев Р. Г. Происхождение… – С. 180.

5 Тынышпаев М. Материалы к истории киргиз-казакского народа. – Ташкент, 1925. – С. 29.

6 Абрамзон С. М. Этнический состав киргизского населения Северной Киргизии // Труды Киргизской археолого-этнографической экспедиции. – Т. 4. – Москва, 1960 – С. 101-104; Абрамзон С. М. Киргизы и их этногенетические и культурно-исторические связи. – Ленинград, 1971. – С. 32.

7 Див.: Кузеев Р. Г. Происхождение… – С. 189, 192, 295 313, 369

8 Pelliot P. Notes sur l'histoire de la Horde d'Or. – Paris, 1949. – Р. 204-206, ann.

Опубліковано : Знак, 2004 р., ч. 33,с. 3.