До питання про створення нарукавної емблеми приналежності військовослужбовців до Збройних Сил України

Михайло Слободянюк (Львів)

Питання розробки загальної нарукавної емблеми військовослужбовців Збройних Сил України вже нами порушувалося (див.: Знак, ч. 7). Однак брак джерел не дозволив повністю висвітити це питання. Після проведених досліджень є змога більш точно подати процес створення цих нарукавних емблем.

Мал. 1.

Проекти О. Руденка, запропоновані комісії Міністерства Оборони у справах розробки військової символіки (див. мал. 1-3 у Знаку, ч. 7), на початку 1993 р. були скасовані. Причиною стало не тільки недосконале художнє вирішення, що визнала комісія на засіданні 23 січня 1993 р. (див.: Народна Армія, 27 січня 1993 р.) і наочно підтвердилося при виготовленні експериментальних зразків, але передовсім (за інформацією офіцерів тилу ЗС України) – непомірні вимоги автора щодо оплати своєї праці. Скрутне фінансове становище ЗС України змусило комісію відмовитися від послуг О. Руденка. Тому в першій половині 1993 р. розробка загальної нарукавної емблеми ЗСУ фактично опинилася на початковому рівні. Тепер завдання створення проектів було прямо поставлене перед Головним речовим управлінням тилу Міністерства Оборони. Фахівці тилу спочатку використали деякі пропозиції від громадян, які надійшли до того часу в Міністерство Оборони. Так, у Львові виготовили експериментальну партію нарукавних емблем за малюнком львівського художника Р. Дуб’яка (мал. 1). Оскільки цей варіант не сподобався Міністру Оборони України К. Морозову, тому вирішено підготувати інші пропозиції, що було доручено львівським фірмам "Горянка" та "Біотоп".

Мал. 2.

Мал. 3.

Мал. 4.

Мал. 5.

Мал. 6.

Мал. 7.

Мал. 8.

Мал. 9.

Частина проектів для Сухопутних військ і Військово-Морських Сил були виготовлені пробним накладом (мал. 2, 3). Інші пропозиції виконали лише як малюнки (мал. 4-7). Серед них К. Морозов вибрав одну (мал. 7), однак попросив додати до неї кетяг калини, який був на інших проектах. Цікаво, що кінцевий варіант емблеми підготували двох типів, які різнилися лише тим, що на одному подано малий Державний герб України, а на іншому – подібний до нього символ ЗС України (Тризуб на заокругленому знизу щиті; мал. 8). Для виробництва затверджено проект з малим Державним гербом (мал. 9), який і досі носиться всіма військовослужбовцями (в кольорі відповідно до виду ЗС України) як символ їх приналежності до Збройних Сил України.

Опубліковано : Знак, 2004 р., ч. 33,с. 11.