Допомагає згуртованість

М.Петрушенко, спец.кор.«Київської правди». Макарівський район

Багато було зустрічей, вражень. І все ж почати розповідь варто з розмови, яка відбулася в с.Плахтянці.

Звичайна сільська хата. Біля неї сидять літні люди. Про щось тихо, по-домашньому розмовляють. На колінах в чоловіка грається малюк. Подумали, що дідусь з бабусею після домашніх турбот вийшли погратись з онуком.

Знайомимось. Господарка Надія Григорівна Петренко. Й онук її.

– А я з Чорнобильського району, – вступає до розмови Олексій Максимович Скуратовський. – З сім’єю живу в будинку Надії Григорівни. Спасибі, як рідних прийняла нас.

– Не треба дякувати, – тихо мовить жінка. – Всі ми – одна сім’я. Трапилось лихо і долати його будем разом.

Ми від’їхали, а вони продовжили свою неквапну розмову. Повертались з роботи рільники, механізатори. Грались діти. Одне слово, будній вечір села.

Безперечно, звичайним його не назвеш. Адже в колгосп «Прогрес» евакуювали більше тисячі жителів з Чорнобильського району, їх розмістили по квартирах, забезпечили всім необхідним. Тож тепер практично кожна місцева сім’я подвоїлась.

– Партійні організації, виконкоми Рад народних депутатів зробили все для того, щоб прийняти і розмістити людей, техніку, тварин, – розповідає секретар Макарівського райкому Компартії України О.А.Щербина. – Тактика була така: колгосп нашого району приймає колгосп Чорнобильського району. Люди скрізь виявили почуття відповідальності, співпереживання. Прийом і розміщення евакуйованих провели організовано. Практично всі колгоспники влаштовані на роботу, налагоджено їх побут і медичне обслуговування.

Біда приходить раптово. Не було винятку і на цей раз, і треба віддати належне партійним, радянським, господарським працівникам району, які швидко зорієнтувалися в ситуації, що склалася, проявили організованість і витримку.

По приїзді, після дозиметричного обстеження людей направляли на місця тимчасового поселення. Там прибулих вже чекало приготовлене житло.

– Одразу ж нас оточили увагою й турботою, – розповідає житель села Товстий Ліс І.С.Марченко. – Тут добре організовано медичне й торговельне обслуговування. На другий день я з дружиною вже працював. Дочка пішла в школу.

У вирішенні проблем, які поставали, активну участь взяли комуністи і депутати з евакуйованих сіл. Так, у Андріївці секретарю виконкому місцевої сільради М.М.Салюк допомагала вести облік населення бухгалтер Стечанської сільради Чорнобильського району Н.Г.Скопич.

Багато було в селі невідкладних турбот. Але тут пам’ятали. що увага до людей – головне. І вже на другий день після прибуття всіх приїжджих пенсіонерів повідомили, коли вони зможуть одержати пенсію.

Звичайно, нелегко нині людям. І морально, і фізично. Але всі живуть і працюють з оптимізмом. Долати горе допомагає згуртованість.

Райком партії, первинні партійні організації тримають під своїм контролем усю ситуацію. Як і належить, комуністи показують приклад.

В Макарові, Андріївці, Королівці, Наливайківці, Липівці, інших селах району оперативно прийняли і поселили тисячі евакуйованих людей, всю вивезену худобу. При цьому сотні жителів району проявляли справжній героїзм, самовідданість, не рахувались з часом і особистими справами. Все було підпорядковано одній меті: швидше і краще прийняти евакуйованих. Перевірялось не лише вміння оперативно вирішувати господарські проблеми. Перевірявся характер. Люди тримали екзамен на відповідальність. І вони його успішно склали.

Так у колгоспі «Прогрес» під керівництвом комуніста Ю.М.Тарасюка за кілька годин було зведено літній табір для утримання більш як тисячі корів. Майже добу не залишала робоче місце комсомолка Антоніна Шульга.

В перші години всю турботу про худобу взяли на себе жителі Липівки і Плахтянки. Вони розвантажували, поїли, годували і доїли корів, приймали свиней. Ось прізвища лише окремих людей, яких просили відзначити в парткомі колгоспу «Прогрес»: Н.М.Осадча, І.М.Ткаченко, П.Д.Шульга, В.І.Жигота, О.М.Галабурда, В.І.Фаницький і багато, багато інших.

Про рівень відповідальності кадрів можна судити й з того, як нині йдуть справи в господарстві.

– Ритм роботи не порушився, – розповідає голова колгоспу «Прогрес» В.М.Рубан. – Успішно ведемо польові роботи. Середньодобові надої молока від корови нині на 0.2 кілограма вищі, ніж на цю ж дату минулого року. Люди згуртувалися, працюють з загостреним почуттям відповідальності.

– Нині наші трудівники проявляють свої кращі риси характеру, – продовжує секретар парткому господарства В.Я.Музиченко. – Наведу такий приклад. Так уже вийшло, що напередодні прийому евакуйованих захворів завідуючий молочною фермою. Тимчасово в керівництво нею вступила завідуюча свинофермою К.П.Сліпенька. Разом зі своїм помічником членом КПРС І.І.Чернишем вона прийняла більше тисячі вивезених з Чорнобильського району свиней. Нині на обох фермах порядок.

Вечірньої пори, коли завершувалось доїння корів, зустрілись ми з секретарем парткому колгоспу «Комунар» Чорнобильського району І.М.Романчуком. Стомлений. Але підтягнутий. В білій сорочці. Оптимістично настроєний.

– Евакуація пройшла організовано, – розповідає. – Останніми колгосп залишали комуністи. Ми вивезли всіх людей, всю худобу і техніку. Колгосп «Комунар» продовжує своє життя на новому місці. Прийняли у «Прогресі» нас по-братньому. Зокрема, я з сім’єю живу в будинку бригадира тракторної бригади комуніста Івана Андрійовича Грищенка. І йому, і всім іншим липівцям, плахтянцям хочу щиро подякувати за чуйність і людяність. Відчуваємо ми себе тут членами однієї великої сім’ї.

Разом з бригадиром І.С.Марченком Іван Михайлович налагоджував роботу ферми. Там вчасно годували і доїли не тільки громадське стадо, а й корів, які були в особистому користуванні трудівників «Комунару». Їх утримують в окремій кошарі. Кормами допомагають трудівники південних районів області. І ще одна важлива деталь: все стадо збережено.

Знайомлячись з новоствореною фермою, знову чули слова подяки. Зокрема, на адресу механіка колгоспу «Прогрес» Анатолія Кириловича Шульги. Під його керівництвом тут швидко зробили все необхідне для механізації доїння тварин.

З перших же годин перебування у «Прогресі» трудівники колгоспу «Комунар» відчувають себе одним колективом. Саме для цього багато зробив партком. Він провів загальні збори жителів, на яких відповідальні працівники дали відповіді на всі питання евакуйованих. Було поставлено завдання кожному виробничому підрозділу.

Партком створив тимчасові партгрупи на фермах, в тракторній бригаді. Вони організовують людей на виконання поставлених завдань, ведуть у колективах виховну і масово-політичну роботу. Люди ж зайняті на обслуговуванні ферм. Для членів рільничих ланок настала гаряча пора на догляді за кормовими буряками і городиною. В селах колгоспу розгортається будівництво лазні, житлових будинків. Там теж є де докласти рук трудівникам «Комунару».

На планування робіт керівники двох колгоспів збираються разом. Одні у них тепер завдання, проблеми. В нелегкій ситуації, яка звела колгоспників разом, вони проявляють організованість, загострене почуття відповідальності, оптимізм і згуртованість.

Київська правда, 1986 р., 14.05, № 115 (18597).