У Києві – ділова, робоча обстановка
Учора, 17 липня, по радіо і телебаченню передавалася чергова бесіда, присвячена проблемам, які розв’язують сьогодні місцеві радянські органи, працівники торгівлі, охорони здоров’я, освіти для забезпечення нормальної роботи і життя киян після аварії на Чорнобильській АЕС. У ній взяли участь перший заступник голови виконкому Київської міської Ради народних депутатів М.В.Лаврухін, начальник міського управління охорони здоров’я В.М.Дідиченко, головний державний санітарний лікар міста В.І.Шестаков, начальник головного управління торгівлі В.С.Тимофеєв, начальник управління «Київплодоовочпром» В.Д.Безносюк, начальник міського управління народної освіти А.І.Тимчик. Нижче публікується зміст бесіди.
Минуло більш як два з половиною місяці відтоді, як сталася аварія на Чорнобильській атомній електростанції. У багатьох, відзначалося в бесіді, і сьогодні виникають запитання, які проблеми розв’язано в місті, які належить вирішити, яка нині обстановка в Києві?
За цей період у місті зроблено чимало, передусім у плані санітарного стану. Сьогодні радіаційний фон має сталу тенденцію до зниження. Нині він становить від 0.04 до 0.08 мілірентгена на годину. На думку спеціалістів, у тому числі медиків, цей фон не викликає занепокоєння щодо здоров’я жителів Києва. Проте, як підкреслювалося і раніше, особиста гігієна, санітарія мають додержуватися на усіх етапах нашого життя, праці й відпочинку.
Киян цікавлять питання якості питної води. Увесь цей період вона постійно перебуває під посиленим дозиметричним контролем. Слід сказати, що вода в Києві завжди контролювалася за всіма своїми санітарними параметрами, а після 26 квітня цей контроль став значно суворішим, до нього додатково підключено вчених і санітарну службу міста. Можна з певністю сказати про високу якість питної води.
Чимало місця в бесіді було приділено продовольчому постачанню Києва. Усі продукти харчування, що надходять до магазинів, постійно піддаються найсуворішому радіологічному контролю. Кияни можуть бути впевнені в тому, що ні в торговельну мережу, ні в лікарні, ні в дитячі дошкільні заклади не надійшов жоден кілограм неперевіреної, неякісної продукції.
На наших ринках вся продукція також суворо контролюється. На жаль, ще зустрічаються окремі особи, які в гонитві за карбованцем намагаються збути продукцію в обхід існуючого порядку. Проти цього ведеться нещадна боротьба. Та й самі покупці мають допомагати в цьому і, головне, не повинні купувати неперевірену продукцію у непередбачених для продажу місцях.
Під час бесіди було порушено ряд питань, пов’язаних з охороною здоров’я населення в нинішніх умовах. Медичні працівники рекомендують ретельно дотримуватися правил особистої гігієни, здорового способу життя, займатися фізкультурою і спортом.
Як і раніше, слід рішуче боротися з пилом у житлових, службових і виробничих приміщеннях, на вулицях і в скверах. Вологе прибирання приміщень, поливання доріг і тротуарів – запорука здоров’я населення. Дехто знову запитує, чи можна відкривати кватирки для провітрювання? Сьогодні не тільки можна, а й треба. Ранкову фіззарядку краще проводити на відкритому повітрі. Вечірні прогулянки, відпочинок у вихідні дні на повітрі – запорука бадьорості, припливу здоров’я на трудовий тиждень.
Одним з важливих факторів, що впливають на здоров’я населення, є правильна організація харчування, яке має бути повноцінним і раціональним. Сімейне меню, як і завжди, доцільно робити багатим на вітаміни, вуглеводи, мінеральні солі. Білки й жири також повинні входити до раціону. До меню треба включати молочнокислі продукти, сир, плавлені сири, рибні вироби та ін. Усім категоріям населення рекомендуються овочі й фрукти, не слід забувати і про вживання більше квасу, соків, морсів, різних прохолоджувальних напоїв.
Виникло й питання про вживання алкогольних напоїв, бо дехто вважає, що нині спиртне може бути корисним. Це глибоко помилкова думка. Вживання алкоголю, куріння шкідливо впливають на здоров’я людини. Хвороби серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, нервовопсихічної системи завжди є наслідком руйнівної сили спиртного. Тому боротьба з пияцтвом, алкоголізмом і курінням завжди лишатиметься важливою соціальною проблемою у збереженні і зміцненні нашого здоров’я.
Окремо слід сказати про контролювання продукції, вирощеної в колективних садах. Створено пункти контролю у системі міської організації садівницьких товариств. На найбільших садівницьких масивах уже діють п’ять таких пунктів: два – на Осокорках, по одному – на Русанівсько-Воскресенському масиві, на Биковні, Оболоні, безпосередньо в міській раді садівницьких товариств для переконтролю і подання допомоги товариствам.
Учасники бесіди, розуміючи, що киян особливо цікавить питання контролю, знов і знов поверталися до цього, до забезпечення міста високоякісними продуктами харчування.
У Києві працюють більш як 800 магазинів, які реалізують продовольчі товари. Продукція в основному надходить з підприємств харчової промисловості міста. Вона вже там проходить відповідний контроль і надсилається в магазини із спеціальними якісними посвідченнями [1]. Водночас до Києва надходять продукти з інших міст і різних областей. Вони також супроводжуються якісними посвідченнями, виданими підприємствами, які їх виготовляють. Проте в системі київської торгівлі та громадського харчування ця продукція проходить повторний контроль. Для цього в кожному районі є спеціальні лабораторії, оснащені сучасними приладами, укомплектовані грамотними кадрами. Лабораторний контроль на колгоспних ринках здійснюють спеціальні служби, підпорядковані агропрому. Тут також грамотні спеціалісти й сучасні прилади, і покупці можуть у будь-якого продавця спитати дозвіл на право реалізації продуктів.
Багато робиться в місті для додержання санітарного режиму на підприємствах торгівлі і громадського харчування. Це, зокрема, багаторазове вологе прибирання торговельних залів, окремих приміщень, складів, прилеглих територій, хоч не обходиться тут і без недоліків, які слід рішуче усувати. Чимало робиться для захисту товарів від запилення [2]. Це і прикриття продуктів поліетиленовою плівкою, і герметизація камер-сховищ. У магазинах покупцям пропонуються пакети, мішечки для захисту продуктів під час їх перенесення. Разом з промисловістю розв’язується питання про випуск більшої кількості продукції у розфасованому, упакованому вигляді.
Було приділено особливу увагу й торгівлі овочами. У місті їх реалізують 330 магазинів, 42 овочевих базари, понад 500 окремих точок. На сьогодні завезено 50 тисяч тонн плодоовочевої продукції. Так, уже врожаю 1986 року киянам продано близько 2000 тонн черешні. З різних союзних республік завезено з перших днів травня тисячі тонн продукції – ранньої капусти, помідорів, огірків тощо. Розпочато масову заготівлю середніх і пізніх овочів. Загалом нині за день доставлявться близько тисячі тонн цінних вітамінних продуктів. Усі овочі гарантованої якості, і не повинно виникати ніяких сумнівів у тому, що їх можна вживати.
Учасники бесіди порушили також групу питань, пов’язаних з відпочинком і навчанням дітей.
Як відомо, учні 1-7 класів нині відпочивають у піонерських таборах багатьох областей республіки. Направлення дітей у піонерські табори було здійснено винятково за бажанням батьків. До відпочинку наших дітей причетні багато людей, організацій. Вони зробили все, щоб він був змістовний, корисний, і школярі зміцнили своє здоров’я.
Коли батьки виявили бажання, щоб відпочинок дітей у піонерських таборах було продовжено, це питання теж було позитивно вирішено. Багато школярів зараз відпочивають у другу зміну. Чимало батьків звернулися з проханням повернути дітей у місто, щоб продовжити їх відпочинок у сім’ї, і частину юних киян організовано привезли додому. Натомість ті школярі, які до цього лишалися в місті, поїхали на відпочинок у піонерські табори.
Старшокласники закінчили навчальний рік у червні. Дев’ятикласники проходили виробничу практику, восьмикласники здавали документи, готуючись до вступу в технікуми, профтехучилища, загальноосвітні школи.
Чимало юнаків і дівчат поїхали до піонерських таборів й таборів праці та відпочинку інших областей. Міська туристська станція організувала туристські поїздки більш як для трьох тисяч школярів до Москви, Ленінграда, Риги, Волгограда, Бреста, що дуже сподобалося старшокласникам. Спортивні товариства провели для юних спортсменів табірні збори.
Дошкільнята у нас традиційно відпочивають з батьками. Цього року профспілки виділили достатню кількість путівок для того, щоб родини, де є діти до семи років, мали змогу оздоровити їх у пансіонатах, будинках відпочинку, на базах.
Радянські, профспілкові органи, підприємства велику увагу приділяють поліпшенню роботи дитячих дошкільних установ міста.
Багатьох цікавить, коли почнеться навчальний рік. Як і завжди, його початок – 1 вересня [3]. Нині йде підготовка до цього в усіх школах. Діти мають повернутися до Києва в другій половині серпня, щоб за час, що лишився, встигнути підготуватися до школи.
Підбиваючи підсумки бесіди, її учасники підкреслили: у Києві нині ділова, робоча обстановка. Про це свідчать підсумки першого півріччя. Промисловість міста перевиконала план по виробництву, по реалізації продукції. Значно перевершено завдання по продуктивності праці. Напружено попрацювали будівельники, транспортники, трудівники інших галузей народного господарства.
Звичайно, реальність внесла чимало поправок у наше життя. І нині потрібні ще більш висока дисципліна, відповідальність кожного колективу, кожного киянина, потрібен порядок в усьому, на всіх ділянках.
Вечірній Київ, 1986 р., 18.07, № 166 (12781).
[1] Маються на увазі посвідчення про якість продукції. Що самі посвідчення якісні – ні в кого сумнівів не було, бо де це бачили, щоб в СССР бумаги писались неякісно.
[2] Можу особисто засвідчити, що все це справді робилось, а не тільки на папері рапортували.
[3] В перекладі з новоязу це означає, що були сумніви щодо доцільності повернення дітей до Києва і початку навчання, але в даному випадку перемогло бажання “не сіяти паніку” і “не роздмухувати розміри катастрофи”.