Радіація і люди

Розмову вела В.Скоропадська

Інтерв’ю “Радянської України”

Як уже повідомляла преса, у столиці України створено Всесоюзний науковий центр радіаційної медицини Академії медичних наук СРСР. Про його завдання та проблеми розмова нашого кореспондента з міністром охорони здоров’я УРСР, керівником цього науково-дослідного закладу, доктором медичних наук А.Ю.Романенком.

В: Події, що сталися на Чорнобильській АЕС, примусили вчених багатьох спеціальностей і, передусім, нас, медиків, розв’язувати чимало питань, поставлених самим життям. Міст, які претендували на те, щоб саме там був розташований новий центр, було кілька – Обнинськ, Гомель, Київ… Але, оскільки деяка частина населення Київської області піддалася впливу певних доз радіації після аварії на Чорнобильській АЕС, було вирішено створити такий центр саме в столиці України. Вже почато будівництво приміщення для нього.

З: Дехто вважає, що створення цього закладу пов’язане з необхідністю лікувати людей, уражених великою дозою радіації. На цьому особливо «грають» наші недруги, різні «голоси» за кордоном.

В: Ті «голоси» вже чого тільки не наговорили… Пам’ятаєте, вони навіть наш рідний Київ оголосили «мертвим містом», кричали про «тисячі жертв» в результаті чорнобильської аварії. І сьогодні вони не вгамовуються… З усією відповідальністю як лікар можу сказати, що якихось змін, що відбивалися б на здоров’ї людей нашої республіки, які не були зайняті безпосередньо на ліквідації аварії на АЕС, не сталося.

Що ж собою являтиме Всесоюзний науковий центр радіаційної медицини? Він, власне, складатиметься з трьох інститутів – інституту епідеміології та профілактики променевих уражень, інституту клінічної радіології та інституту експериментальної радіології. Одним з основних завдань Центру буде з’ясування в наукових цілях впливу на організм людини невеликих доз радіації, а також створення «банку здоров’я» – регістру для великої кількості населення.

З: Що це означає?

В: Створення регістру – одне з основних завдань інституту епідеміології. Усе населення, яке зазнало хоча б незначного впливу радіації, нині взято на облік. Усі відомості, одержані в результаті їх медичного обстеження, закладаються в електронну пам’ять машини. Створення регістру означає, що в будь-який час кожна людина, яка була оглянута і дані про неї закладено до «банку здоров’я», може довідатись про стан здоров’я в цьому році, через два-три чи десять років. Ось що значить регістр. Ця справа теоретично не нова, але практично для такої маси населення застосовуватиметься вперше. Це, як я вже сказав, одне з головних завдань інституту епідеміології. Ну, а що стосується Інституту експериментальної радіології, то вже сама назва говорить про його завдання. Вплив радіації на живий організм вивчається вже давно. Багато досліджень у цьому напрямку провели вчені різних країн світу. Але їхні думки з приводу одного й того ж факту досить суперечливі. Інститут експериментальної радіології проводитиме досліди на тваринах, щоб одержати, зрештою, вичерпну відповідь на всі питання, що їх ставить життя.

З: Дехто твердить, нібито люди, які постійно житимуть у Києві та області, одержать таку дозу радіації, яка знизить їхній життєвий «поріг» на 10-15 років? Що з цього приводу можете сказати ви як лікар і керівник новоствореного закладу?

В: Вже склалася думка спеціалістів про ту межу, яка не впливає на здоров’я людини. Це – 0.5 бера (біологічного еквівалента рентгена) на рік. Якщо вваїкати, що середня тривалість життя людини – 70 років, то за цей час вона «набере» 35 бер. Ця доза не призводить ні до якихось хворобливих станів людини, ні до порушень у потомстві навіть третього, четвертого коліна [1]. Що стосується людей, які працюють з радіоактивними речовинами – рентгенологів, працівників атомних станцій, то у них «доза» – до 5 бер на рік. А оскільки працюють вони в середньому по 30 років, то помноживши 30 на 5 дістаємо 150 бер за все життя. У деяких країнах, у тому числі в США, ця доза значно вища – 170 бер, і вона вважається нешкідливою. Тому з усією відповідальністю можу сказати, що та доза радіації, яку одержують кияни та жителі області, не впливатиме на тривалість життя.

З: Ну, а як «поводитимуть» себе в цій ситуації наші давні «знайомі» – серцево-судинні захворювання, запалення легенів, виразки шлунку, тощо у тієї категорії осіб, які одержали незначну дозу радіації?

В: Ми вже маємо досвід роботи з тими людьми, які побували безпосередньо біля самого реактора і працювали в зоні підвищеної радіації. Що ми можемо сказати сьогодні абсолютно чітко – перебіг згаданих захворювань у цієї категорії осіб дещо інший. Але вже сьогодні ми, медики, можемо чітко сказати, що тут впливає не стільки радіація, скільки діють психологічний фактор, стресові ситуації, у яких буває людина.

З: Чи має організм людини захисні функції проти радіації?

В: Звичайно. Бо чим тоді пояснити той факт, що окремі люди живуть у місцях, де природна радіація, приміром, у десять разів вища, ніж в інших регіонах, а медики не фіксують ніяких відхилень у їхньому здоров’ї. Організм сам «захищається» і пристосовується до такої ситуації. Але ще не вивчені ці можливості людського організму. І завдання одного з підрозділів новоствореного центру – підняти завісу над цими таємницями. Відомо, що променева хвороба починає проявлятися від прийняття одноразово 100-200 рентген. Але в однієї людини вона виникає при 100 рентгенах, а в іншої при 200. Так у чому ж справа? Ось тут і «спрацьовують» захисні функції організму. Якщо він сильніший – бореться, слабший – складає зброю. Цей факт також підтверджує ту думку, що організм людини в змозі боротися з радіацією.

З: А якщо радіоактивні речовини з’явилися в організмі, яким чином прискорити їх виведення? Чи є препарати, які допомагали б прискорювати цей процес?

В: Справа в тому, що організм людини – найдовершеніший витвір природи, в якому вона заклала й зовсім невідомі для нас з вами дії, «поведінку» його в екстремальній ситуації. Радіоактивне опромінення – також екстремальна ситуація. І якщо вже до організму потрапили радіоактивні речовини, то вони й виводяться з нього. Вивчити механізм дії, за допомогою якої прискорюється виведення з організму радіоактивних речовин, створити різноманітні ліки, які спрацьовували б на цю мету – ось завдання Інституту експериментальної радіології.

З: Дитячий організм, як відомо, реагує на радіацію в кілька разів сильніше, ніж дорослий. Деякі так звані «професіонали» за кордоном пророкують нашим дітям та онукам фізичні недуги та зміну імунологічної системи. Що ви можете сказати з цього приводу?

В: «Пророкують» ті, кому, як то кажуть, на руку наша біда, недоброзичливці, котрі намагаються використати аварію на Чорнобильській АЕС у своїх брудних політичних цілях. Справжні вчені з будь-якої країни мають про це власну думку. Але є немало медиків в США, Франції, ряді інших країн, яких введено в оману щодо справжньої дози радіації, одержаної нашими людьми. Вони вважають, що значна частина дітей зазнала впливу високого рівня радіації, а отже це може позначиться на їхньому здоров’ї, призвести до фізичного каліцтва. Хочу сказати, що всі діти з 30-кілометрової зони були ретельно обстежені. І якихось змін в їхньому здоров’ї не сталося. У центрі ми проводитимемо більш ретельні дослідження. Вони дадуть можливість визначити імунний статус дитячого організму сьогодні, завтра, післязавтра, а отже – передбачити, який буде розвиток маленького, а потім дорослого організму надалі. Сьогодні вплив незначних доз радіації ні в чому не проявляється. Впевнений, що так буде і завтра. Але вести спостереження за цією категорією дітей потрібно. І всі ці обстеження будуть проводитися в рамках загальної диспансеризації.

Є ще й така особливість. Хоча діти піддаються більше впливу радіації, аніж дорослі, дитячий організм, як не дивно, значно швидше, ніж дорослий, позбувається шкідливих речовин. Ось хоча б радіоактивний цезій. Період його напіввиведення у дорослої людини – 60 днів. А з організму новонародженого він виходить за 9 днів.

Останнє слово, звичайно, за наукою. Але сьогодні практична медицина вже багато чого зробила. Було по кілька разів перевірено кров у всіх евакуйованих з 30-кілометрової зони, наявність у щитовидній залозі радіоактивного йоду, виявлення радіоактивного цезію. Нині спеціалісти клінік київських науково-дослідних інститутів онкології, ендокринології і обміну речовин, гематології та переливання крові та інших проводять детальне обстеження людей. Адже профілактика завжди була визначальною у боротьбі за здорове населення.

З: Що чекає нас у майбутньому?

В: На мою думку, якоїсь загрози нашому здоров’ю від підвищення радіації немає. Тривале обстеження населення науковцями, медиками дасть нам нові наукові дані для охорони здоров’я населення.

Радянська Україна, 1986 р., 10.10, № 231 (19736).

[1] Про трете-четверте коліно вже десь було.