Л.П.Телятников: «Бути самим собою»

М.Лук’янчук, В.Сало

Аеропорт «Бориспіль» жив своїм буденним життям, і навряд чи хто надав значення черговому оголошенню про прибуття рейсового літака з Кустаная. Та коли подали трап і ланцюжок пасажирів потягнувся до автобуса, хтось його упізнав: «Та це ж Телятников!» Гурт людей навколо збільшувався.

Леонід Петрович повертався від батьків, де відпочивав. Повертався у Київ Героєм Радянського Союзу. Рівно п’ять місяців пролягло між квітневою ніччю, коли сталася аварія на Чорнобильській АЕС і пожежні першими вступили у двобій з розбурханим атомом, і днем, коли країна так високо оцінила їхній подвиг. Лейтенантам внутрішньої служби Віктору Миколайовичу Кібенку і Володимиру Павловичу Правику звання Героїв присвоєно посмертно.

Нелегкою ціною далася перемога. Пішли з життя, здійснивши подвиг і до кінця залишившись вірними присязі, старші сержанти Василь Іванович Ігнатенко і Володимир Іванович Тищура, сержант Микола Васильович Ващук і старшина Микола Іванович Титенок…

Леонід Петрович багато розповідав нам про своїх бойових побратимів.

І все-таки цікаво, де застала його радісна звістка.

– Задзвонив телефон, трубку підняв батько, покликав: «Тебе». Підходжу. Телефонували з Москви. Батько мене перший обняв: «Вітаю, синку».

Ще одне невеличке інтерв’ю з сином Леоніда Петровича – шестикласником Олегом.

– Ти гордишся своїм татком?

– Звичайно.

– А ким збирасшся стати, коли виростеш?

– Пожежним. А братик Мишко, він зараз у школі, комбайнером. Він сіятиме і збиратиме хліб, а я охоронятиму врожай.

– Все правильно, закономірно,- не втримується Леонід Петрович.

Синам є з кого брати приклад. Якось журналісти запитали Л.П.Телятникова, ким треба бути, щоб перемогти хворобу.

– Мабуть, самим собою. Треба бути людиною, закоханою в життя, в дітей своїх. У свою справу.

Що додати до цих слів?

Втім, додати треба. Це численні вітання і найкращі побажання читачів «Київської правди» Герою.

Коли верстався цей номер, з управління внутрішніх справ Київського облвиконкому повідомили редакцію: майору Л.П.Телятникову присвоєно звання підполковника внутрішньої служби.

Герой Радянського Союзу Л.П.Телятников у Бориспільському аеропорту. Фото В.Білика

Київська правда, 1986 р., 18.10, № 244 (18726).