Початкова сторінка

МИСЛЕНЕ ДРЕВО

Ми робимо Україну – українською!

?

Народжується Славутич

І.Фоменко, І.Коваль.

Враховуючи важливість завдань по забудові Славутича, які доручено київським підрядним і проектувальним організаціям та підприємствам, редакція газети «Прапор комунізму» бере під контроль виконання планів і соціалістичних зобов’язань учасниками робіт. На будові створювться робкорівський пост, регулярно публікуватимуться кореспонденції про хід забудови, про внески кожного колективу у здійснення завдань на ударній будові.

Розповідь про те, яким буде нове місто енергетиків і про початок тут будівельних робіт читайте на третій сторінці.

І природа, і географія

Густі бори й невеличкі переліски, тихі озерця й болітця, зелені луки й подекуди – невеликі лани. Тишу час від часу порушували тільки стукіт коліс поїздів, що проходили по залізниці з Чернігова до Овруча, гуркіт тракторів, іншої техніки, що вирушала з ближнього села Неданчичі на косовицю та обробіток ланів.

А тепер в ці місця (майже за 140 кілометрів від Києва), на лівому березі Дніпра прибувають цілі колони потужних будівельних машин, автомашинами й по залізниці доставляються великі партії будівельних матеріалів і конструкцій, приїздять гомінкі групи робітників, здебільшого – молодих. Їм будувати нове місто Славутич, місто енергетиків, які обслуговують Чорнобильську АЕС, де після ліквідації наслідків аварії вже почали діяти два енергоблоки. А саме в цьому місці перетинаються два шляхи – водний і залізничний, по якому до станції Янів, що поруч з містом Прип’ять, – близько 50 кілометрів. Грунти для землеробства тут бідні, і водночас місцевість мальовнича, чудова для відпочинку. Словом, тут є цілий комплекс зручностей, переваг – і природних, і географічних, що обумовили розміщення міста на цій території.

У стислі строки

Яким же буде нове місто на Дніпрі? Для початку кілька цифрових даних. Житиме в ньому після завершення другої черги будівництва близько 30 тисяч чоловік. Загальна площа житлових будинків – 540 тисяч квадратних метрів. Передбачається, що загальна площа міської забудови становитиме 435 гектарів. Ще майже стільки ж гектарів за межами забудови теж буде у віданні міста передусім, як зони активного відпочинку.

Як відомо, будівництво починається з проекту. Ескізну схему генерального плану розробили москвичі – працівники Центрального науково-дослідного інституту проектування містобудівництва. І відразу ж в роботу включився генеральний проектувальник – Київський зональний науково-дослідний інститут експериментального проектування. Три укрупнені бригади з трьох майстерень цього закладу прискореними темпами в дві зміни і майже без вихідних розробили великий обсяг документації по забудові центру майбутнього міста, великого мікрорайону і всієї інженерної мережі – ліній водопроводу, каналізації, електропостачання, шляхів та ін.

Водночас ведуть розробки по документації забудови інших мікрорайонів архітектори РРФСР, Литви, Латвії, Естонії, Грузії, Азербайджану і Вірменії. Отже, нове місто проектують зодчі восьми братніх республік. І будуватиме тут теж майже вся країна. В роботах візьмуть участь підрядні організації Мінпівнічзахбуду і Мінпівденбуду СРСР, а також великі колективи з Прибалтики, Закавказзя і, звичайно ж, нашої республіки, серед яких відповідальні завдання мають здійснити київські трести.

Один із забудовників – трест «Південенергомонтаж» розпочав роботи ще в середині листопада минулого року. Адже його завдання – спорудити селище, в якому житимуть будівельники. І за досить-таки короткий строк – два з половиною місяці – вже змонтовано близько тридцяти збірно-щитових будинків-гуртожитків. Серед них одноповерхові типу «Бранденбург» та «Зруп», які виготовлено в НДР та Чехословаччині. Зведено також 16 двоповерхових, на 78 місць будинків типу «Мастер», закуплених у Фінляндії. Кожний з цих будинків укомплектовано меблями. Крім житлових кімнат, будуть і кухні, душові, побутові, всі комунальні зручності. Саме такі будиночки можна побачити в молодіжних туристських готелях, особливо – тих, що в гірській місцевості, на берегах рік і озер…

Залишилось не так багато часу – і в селище прибудуть робітники, які будуватимуть нове місто.

– Бригади двох наших монтажних управлінь споруджують ці гуртожитки, – розповідає керуючий «Південенергомонтажем» В.А.Зайцев. – Старанно, завзято працюють кияни – монтажники бригади М.Д.Торкунова з Печерського управління. Не відстають і робітники з Одеського управління. Вже зведено більше тридцяти гуртожитків. А всього їх кількість досягне п’ятдесяти – приблизно на три тисячі місць. Буде де розміститись й будівельникам, і обслуговуючому персоналу.

У минулому році розгорнули роботи й інші київські будівельно-монтажні та спеціалізовані організації. Це передусім трести «Південзахідтрансбуду», який на реконструкції залізничної колії вже в грудні освоїв 300 тисяч карбованців, «Мостобуд-1», чиї підрозділи розпочали будівництво мосту через Прип’ять – для шосейного шляху від АЕС до Славутича. Адже нове місто буде зв’язане з атомною електростанцією трьома шляхами: залізничним, шосейним і водним – річковим.

Уже ведуть підготовку до прокладання тепломережі, водопроводу, інженерних споруд спеціалісти з «Південтеплоенергомонтажу» – вони ще торік виконали робіт на кілька десятків тисяч карбованців. Перші дві артезіанські свердловини є вже на рахунку «Укрбудводу».

Крім КиївЗНДІЕПу, проектувальні роботи веде цілий ряд спеціалізованих та галузевих інститутів. В їх числі – «Київдіпротранс», «Союзшляхпроект», «Укрводканалпроект», НДІінжпроекту та інші.

Зримі риси

Сьгодні вже можна говорити про більш-менш конкретні задуми архітекторів по плануванню і забудові Славутича. В центрі – широка площа, оточена житловими мікрорайонами, зонами охорони здоров’я та промислово-комунальною, де будуть невеличкі підприємства, потрібні для обслуговування жителів. За задумом архітекторів від центральої площі почнеться широка алея, що вестиме до пам’ятника героям-чорнобильцям, які першими пішли у вогонь [1]. Довкола площі стоятимуть будинки міської Ради, Палацу культури, готелю, спортивного комплексу. Неподалік – парк з Палацом піонерів, ігровими майданчиками. За парком – споруди великої лікарні, поліклініки з аптекою, станція швидкої медичної допомоги, санепідстанція.

Пішохідні вулиці мають зв’язувати центральну площу й житлові мікрорайони. Будинки в кожному з них будуть здебільшого п’ятиповерховими, різними за архітектурою, опорядженням, оздобленням. Вони проектуватимуться та зводитимуться зодчими й будівельниками різних республік, а значить, кожен матиме своє обличчя, тобто свою пластику фасадів, декор…

На перших поверхах – вбудовані магазинчики, невеликі заклади обслуговування, приміщення для громадської роботи, різних занять у вільний час. Потрібне тут і будівництво фізкультурно-оздоровчих комплексів. Передбачається прокладка кільцевого шляху, по якому, зокрема, можна буде швидко дістатись до промислово-комунальної зони, у якій – хлібозавод, фабрика кулінарії, холодильник з морозивним цехом, фруктосховище, стоянки для автобусів і таксі.

Найважливішим з шосейних шляхів, що ведуть до Славутича, має стати дорога до Прип’яті, де вже поблизу АЕС розпочалось будівництво мосту. Але головною для майбутніх славутичан транспортною магістраллю має стати залізниця, передусім, відрізок її до Янова, найближчої до АЕС станції.

Залізничний вокзал знаходитиметься неподалік, з центральної площі до нього можна буде дійти через лісопарк, смуга якого відділятиме залізницю від житлових та інших кварталів. Пройшовши або проїхавши автобусом невелику відстань, славутичани опинятимуться на привокзальній площі, де знаходитиметься чималий торговельний центр, Будинок побуту, готель, колгоспний базар. А домінуватиме тут світла й легка споруда вокзалу. Звідси швидкі пасажирські експреси доставлятимуть енергетиків на місце роботи. Набудуть розвитку і ближні села – Неданчичі та Малейки. Вони стануть базовими в системі агропромислового комплексу, що постачатиме Славутич різними продуктами. Передбачається будівництво теплиць, в яких вирощуватимуть не тільки ранню городину, а й гриби – шампіньйони, розвиватиметься пасічне та ставкове господарство тощо.

Завдання почесне – і відповідальне

Все ширше розгортаються роботи біля Неданчичів та по всій трасі до Прип’яті – і дедалі більшу участь в них беруть кияни. Цього року передбачається звести половину житлових споруд, три диткомбінати, школу, цілий ряд торговельних і побутових закладів. Словом, у новоселів з самого початку мають бути належні умови для проживання. В роботи включаються все нові київські організації, зокрема домобудівний комбінат № 1, бригади якого мають вже в третьому кварталі здати перші чотири тисячі квадратних метрів житла в будинках серії 96 – з квартирами поліпшеного планування. Багато належить зробити трестам «Київміськбуд-6», «Південзахідтрансбуд», «Мостобуд-1», ««Південенергомонгаж», «Укрбурвод», «Укрторгбуд» та іншим.

Будівництво Славутича – відповідальне й почесне завдання. Необхідно, щоб всі учасники робіт добре усвідомили це і з самого початку виконували його організовано, чітко, цілеспрямовано.

Партійні, профспілкові, комсомольські комітети організацій забудовників Славутича мають приділити цій справі якнайбільше уваги. Слід взяти її під неослабний контроль, добре укомплектувати бригади, які там працюватимуть, хорошими й умілими спеціалістами, робітниками різних професій, подбати, щоб у колективах були енергійні, ділові ватажки, потурбуватись про створення своїх партгруп на ударній будові, про організацію дійового змагання. Постійно треба дбати про добре матеріально-технічне забезпечення колективів, які працюватимуть в Славутичі, створення найкращих умов для їхньої високоефективної праці. Забудова Славутича – справа честі багатьох організацій восьми республік країни, і кияни повинні бути серед правофлангових при її здійсненні.

Прапор комунізму, 1987 р., 4.02, № 29 (2728).

[1] Слід звернути увагу, що ніде не запроектовано пам’ятника В.І.Леніну, ім’я якого носить Чорнобильська АЕС-герой. А звідси вже один крок до державної зради!