Повінь не застане зненацька
Розмову вів М.Василенко.
Забезпечення безаварійного пропускання весняного паводка – наша спільна турбота [1]
У листах до редакції багато наших читачів висловлюють стурбованість можливими наслідками наступної повені, цікавляться, яких заходів вживається для того, щоб зустріти її у всеозброєнні.
На прохання редакції перший заступник голови виконавчого комітету Київради М.В.Лаврухін розповів про те, як місто готується до боротьби із цим стихійним явищем.
З: Миколо Васильовичу, розкажіть де в районі Києва нагромадились найбільші запаси снігу і як вони вплинуть на формування рівня нинішньої повені?
В: Нині найбільші запаси снігу відзначаються в басейнах притоків Дніпра – річки Уж, у верхів’ях Десни та інших.
Сталий сніговий покрив тут утворився в другій декаді грудня. Місяць тому середня висота його становила 32 сантиметри. Запас води в снігу – 89 міліметрів, що в півтора рази більше від максимальних снігозапасів, які формують весняну повінь. Вологість і глибина промерзання грунту в басейні неоднорідні за територією, і, переважно, відповідають середньобагаторічним значенням. Хочу нагадати, що на нинішній рік за багатьма характеристиками був дуже схожий 1970 рік. Тоді в снігу вологи теж було більше 80 міліметрів і повінь була високою. Однак у результаті забезпечення її безаварійного проходження ритм життя нашого міста не порушувався.
Слід відзначити, що висота снігового покриву не завжди обумовлює висоту повені. Головне – як швидко збіжить вода в долини річок басейну, скільки її піде в грунт і скільки випарується.
З: У які строки очікується початок повені і якою вона буде?
В: Початок повені очікується нинішньої весни пізніше звичайних строків. За багаторічними даними, біля Києва вона починається в середньому 12 березня. Найвищий рівень її – орієнтовно 700 – 800 сантиметрів вище умовного нуля – припаде, за попередніми прогнозами, на третю декаду квітня. Зазначу, що нормальним вважається рівень 750 сантиметрів. Однак минулого року теж, до речі, багатого на сніг, максимальний рівень повені не перевищував 699 сантиметрів.
Гадаємо, що у пік повені можливий вихід води на лівий берег, не виключається і можливість часткового підтоплення деяких найнижчих ділянок міської території: Осокорків, Позняків, Русанівських та Нижніх садів, заплавної частини Воскресенки. Можливо, в зону підтоплення потраплять деякі будинки на правах особистої власності, розташовані в заплаві Дніпра.
Відзначу, що в місцях можливого підтоплення взято на облік все населення. Особливу увагу приділено дітям, хворим, людям похилого віку. Вжито заходів до створення для них безпечних умов, підготовлено плавзасоби, мішки з піском, завезено щебінь, бутовий камінь тощо. Вирішені також питання організації охорони майна громадян, забезпечення їх продовольством, товарами широкого вжитку, транспортними засобами.
Усі дані, що має в своєму розпорядженні міськвиконком, дають підставу стверджувати: житлові масиви підтоплені не будуть.
З: Розкажіть, будь ласка, яку роль у запобіганні негативним наслідкам повені відіграють споруди Дніпровського гідрокаскаду?
В: Перед початком проходження великої води частину чаші Київського водосховища звільняють, і штучно створюють запас обсягу для приймання найбільших притоків, які очікуються на кінець квітня. В цілому по каскаду ГЕС на Дніпрі вже на початку березня створено резерв обсягом до 12.1 кубічного кілометра. Зниження рівня водосховищ проводиться з урахуванням інтересів енергетиків, органів рибоохорони та річкового транспорту.
Планомірний пропуск води і поповнення водосховищ Київської та Канівської ГЕС дає змогу знизити рівень піку повені.
Дехто хвилюється: а чи витримають споруди Київської ГЕС весняну повінь. Ці хвилювання даремні – споруди станції не тільки витримають, а й допоможуть запобігти затопленню частини міста, розташовані у заплавній низині.
З: Що робиться для того, щоб місто зустріло повінь у всеозброєнні?
В: Усе необхідне. Роботи по безаварійному пропуску льодоходу, талих та паводкових вод координують міська та районні комісії по боротьбі із стихійними явищами. Затверджено цілий комплекс заходів по підготовці інженерних споруд, інших народногосподарських об’єктів до повені, встановлені строки їх виконання та визначено конкретних виконавців.
Складено спеціальні карти із зазначенням місць можливих підтоплень по кожному району. Ними забезпечені районні комісії, відповідні управління міськвиконкому, підприємства та організації міста.
Вжито заходів до захисту або своєчасного вивезення будівельних матеріалів, обладнання, машин і механізмів із зон можливого затоплення, створення необхідного запасу баластних матеріалів для виконання можливих аварійних робіт. На будівельних майданчиках, де це необхідно, створюватимуться аварійні бригади, укомплектовані відповідними механізмами та автотранспортом. Особлива увага приділяється захисту дамб, дюкерних, водозабірних та інших гідротехнічних споруд.
У міській та районних комісіях здійснюється цілодобове чергування відповідальних працівників, ведуться постійні спостереження за формуванням повені.
З: Миколо Васильовичу, багатьох наших читачів турбує питання якості питної води в період проходження повені. Адже Прип’ять – одна з приток Дніпра, а вона протікає поряд з Чорнобильською АЕС.
В: Читачі можуть бути спокійні. Як уже повідомлялось у пресі, Прип’ять надіймо захищена від попадання в неї забруднених речовин, в районі Чорнобильської АЕС збудовані захисні дамби і фільтруючі греблі, проходячи через які, вода очищається. Створені також так звані «пастки», в яких будуть затримуватись донні намули.
У відповідності з рекомендаціями вчених та спеціалістів затверджено режим роботи дніпровських водосховищ з урахуванням забезпечення належної якості води.
В місті також проведена значна робота по забезпеченню безперебійного водопостачання населення та підприємств якісною водою.
На закінчення хочу сказати, що в столиці республіки зроблено все необхідне для нормальної високопродуктивної праці та спокійного відпочинку киян.
Прапор комунізму, 1987 р., 2.04, № 78 (2777).
[1] А я вже подумав, що взагалі – це діло усенародне…