Справоздання губерніяльних старост і комісарів Української Народної Республіки
Валентин Кавунник
А братія мовчить собі,
Витріщивши очі!
Як ягнята. «Нехай, – каже, –
Може, так і треба».
Так і треба!…
Тарас Шевченко
Справоздання губерніяльних старост і комісарів публікуються із архіву Адміністраційного відділу Департаменту загальних справ Міністерства внутрішніх справ Української Народної Республіки, який зберігається у фондах Центрального державного архіву вищих органів державної влади та управління України. У документах зібрана інформація про настрій населення, становище в Волинській, Катеринославській, Київській, Подільській, Полтавській, Таврійській, Харківській, Херсонській та Чернігівській губерніях. Губерніяльні старости, зокрема, зафіксовували успішність спільних заходів державної варти, німецької, австро-угорської військової влади спрямованих на відновлення громадського спокою та порядку: роззброєння населення, боротьбу з кримінальними злочинцями та ліквідацію большевицьких повстань в губерніях, організація, фінансування, постачання зброєю яких забезпечувалося Росією. Проте державна варта не змогла самостійно оборонити демаркаційну лінію та ліквідувати військове повстання Директорії. Губерніяльні комісари відзначали ставлення населення як до національного уряду так і до большевицької, добровольчої та польської армій, які вторглися на територію Української Народної Республіки.
Справоздання написані українською та російською мовами. З метою уніфікації правопису документів беззастережно виправляються географічні назви; в квадратних дужках доповнюються скорочення. Номери районів державної варти, військові частин записуються римськими цифрами, дати, години, роки, кількість друкованої продукції, одиниці фінансів, ваги, площі, довжини – арабськими, а числівники подаються прописом. Назви місяців, націй, посади, урядові установи та інституції самоврядування записані з маленької букви. Лексику збережено без змін, пунктуація та орфографія редагується за сучасним правописом.
У географічному покажчику міста та села упорядковані за державами, губерніями та повітами станом на 1918 – 1920 роки. Хутори, колонії, господарства (економії, шахти, заводи), залізничні станції до географічного покажчика не включені.