2. Розподіл за рішенням Брацлавського земського суду від 28 червня 1794 року

Пивовар А.В.

В основу розподілу було прийнято загальну доходність всього маєтку, що сумарно оцінювалася у розмірі 1629158 злотих і 20 грошей польських, що після поділу на три рівні частини мала складати 543052 злотих 26 грошей і 2 польських шеляга для кожної з них. У залежності від числа спадкоємців у кожній частині, остання сума після перерозподілу мала скласти 271526 злотих, 13 грошей і один шеляг для 4-х правонаступників першої та другої частин (по 2 у кожній) і 90508 злотих, 24 гроша, один шеляг і 6 динарів для 6-ти правонаступників третьої частини, що у цілому (без додаткових погоджень) забезпечити не вдалося.

2.1. За спадкоємцями Марії Потемкіновни після поділу спадку на дві частини:

частина перша для Олександра Миколайовича Самуйлова: місто Сміла, вєсі Нова Княжа, Балаклея, Будки, Староселичко, Проховня, млин в Будках, Ротмистровка, Ташлик Великий, Санджариха, Ковалиха, Поповка, Тарнавка, Смєлянка, Константинов, Яблоновка, Березняки, Райгрод, Залевки, Бузаковець, Головятин, Гуляйгрод, Солоповка, Чубовка, Плескачовка, Жаботин, Пруси, Узудовка, Сунки, корчма Тенетинська, Сердийовка і Лозановка, а також половина плацу або пристані над рікою Дніпром, згаданої в першій частині, шириною 375 і довжиною 500 сажнів на загальну суму 277662 злотих і 10 грошей польських;

частина друга для Катерини з Самуйлових Давидової: містечко Камьонка, вєсі Кохановка, Юрчиха, Ставидла, Лебедовка, Баландина, Плякова, Вербовка, Радивановка, Голикова, Телепєн, Ревувка, Березовка, Бурти Мале, Красноселиця, Бундурова, Шпакова, Кримки, Еразмовка, Болтишка, Івангрод, Стржемовка, Бірки, Несваткова, Тимошовка, Конєцполь або Проскуровка, Амельгрод, Ясєновата, Рейментаровка, Оситняшка, Уляна, Пастирська, Ребедайлиха, Ярове і Копієчна, а також друга половина плацу або пристані над рікою Дніпром, згаданої в першій частині, шириною 375 і довжиною 500 сажнів на загальну суму 267277 злотих і 15 грошей польських.

2.2. За спадкоємцями Пелагії Потемкіновни після поділу спадку на дві частини:

частина перша для Миколи Петровича Висоцького: місто Мошни, вєсі Лозовок, Секерна, Будище Мошенське, Байбузи, Закржевка, Драбовка, Михайловка, Хрещатик, Тубульці, Пльоваки, Березняки, Шелепухи, Гута Мошенська, Станіславка, Старосєльце, Деренговець, Ольховчик, Черепин, Мирополь, Завадовка, Млійов, містечко Городище, вєсі Буда Орловецька, Теклина, Орловець, Калиновка, Ксаверовка, Хлистиновка, Вязовок, Валява, Вороновка, Толста й Топильна на загальну суму 275395 злотих і 15 грошей польських;

частина друга для Дарії Миколаївни Павлової: містечко Меджирич, вєсі Слобода Меджирицька, Кононоч, Хмельна, Пєкари, Буда Воробійовська, Гамарня і Рудня, Бялозор, Кумейки, Гута Меджирицька, Мироновка, Лука, Воробійовка, Поповка, Бабиче, містечко Ольшана, Зельона Дуброва, Княжа, Чичерказовка, Козацька, Павловка, Тарасовка, Кириловка, Будище Ольшанське, Майдановка, Падиновка, Меринці, Гнилець, Сегединці, Жоравка, Петрики, Вербовка й Свинярка на загальну суму 267079 злотих.

2.2. За спадкоємцями Марфи Потемкіновни після поділу спадку на шість частин:

частина перша для Василя Васильовича Енгельгарта: вєсі Кобилянка, Поток, Соколовка, Красний Брод, Петровка, Єлизабетка, Калигорка Суха, Калигорка Мокра, Ромейковка, Собольовка, половина вєсі Скотарьової, [6] вєсі Товмач, Кавуновка, Коритина Балка, Антоновки, Ігнатовка, Глиняна Балка, Ярошовка, Ярославка, Веселий Конт, Витишовка й Винополь на загальну суму 90460 злотих, 7 грошей, один шеляг і 9 динарів польських;

частина друга для Олександри Браницької: вєсі Щербовка, Янополь, Рубаний Мост, Маслова з Нестеровкою, Нечайова, Лепянка, половина вєсі Межигорки, вєсі Водзяна, Лебедин, половина вєсі Жоравки і половина ж Мокійовки на загальну суму 90115 злотих, 27 грошей, один шеляг і 9 динарів польських;

частина третя для Барбари Галліцинової: місто Злотополь, вєсі Листопадова, Краснянка, Миколайовка, Турия, половина вєсі Межигорки і друга половина Жоравки, футор Піков, вєсі Капітановка, Тишковка, Кароліна, Йозефовка, футор Розлєва, вєсі Камєноватка Злотопольська, футор Росоховатий і вєсь Писарьовка на загальну суму 90830 злотих і 5 грошей польських;

частина четверта для Надєжди Шепилової: вєсі Бурти, Носачов, Мельниковка, Станіславчик, Куцовка, Матусов, Самгородок, половина вєсі Макійовки і Буда, Макійовська звана, на загальну суму 90747 злотих, 22 гроша, один шеляг і 9 динарів польських;

частина п’ята для Катарини Сковронської: вєсі Каетановка, Любомирка, Ступична, Окнина, Романовка, Ружковка, Кисельовка, половина вєсі Скотарьової, вєсі Капустина, Васильков, Іскрина, Стецовка, Камєноватка Шполянська і половина вєсі Лозоватки на зага льну суму 89997 польських злотих;

частина шоста для Тетяни Йосупової: місто Шпола, вєсі Михайловка, Марйановка, Сингайовка, Надточийова, Сухий Ташлик, Терешки, Холковка або футор Кобельского і половина вєсі Лозоватки на загальну суму 89593 злотих, 7 грошей, один шеляг і 9 динарів польських.

ЦДІАК України, ф. 486, оп. 1, спр. 344, арк. 213 зв.-216, витяг (з польськ.).

Примітка: як свідчать повітові алфавіти 1796 року, розподіл Смілянських маєтностей 1794 року мав скоріше проміжний характер, хоча до його результатів ще впродовж певного часу продовжували апелювати окремі правонаступники. Не відомо також, чим би завершилися наступні перерозподіли 1795 і початку 1796 років, якби не чергова V ревізія населенння, якою, навіть з певним запізненням (1796 рік замість 1795-го), на території краю були остаточно зафіксовані результати розподілу як поселень, так і відповідних поселян колишніх Смілянських маєтків Потьомкіна за їх новими власниками (у подальшому відбувалися лише незначні зміни у їхньому складі, зумовлені вже переважно іншими факторами).

6. Тут і далі під половиною вєсі (села) мається на увазі половина підданих, грунтів, лісів, полів і сінокосів та відповідних доходів, сумарно врахованих у попередніх розрахунках їх річної провенти.