Колонізація Нижнього Побужжя
Ольговський С.Я.
Хроніка Євсевія відносить заснування Березанського поселення до 645/642 р. до н.е. Ймовірно саме це поселення носило назву Борисфеніда. Виникло воно на півострові, який мав вигляд довгого мису і закінчувався скельним останцем, але внаслідок підняття рівня моря більш ніж на 5 м, про що вже йшлося, середня частина мису була розмита і затоплена. Скельний останець опинився відірваним від материка, перетворившись на острів. Під водою опинилась гавань і прибережна частина поселення.
Реконструкція берегової лінії Буго-Дніпровського лиману за максимуму фанагорійської регресії (за К. К. Шиліком):
1 – сучасна берегова лінія;
2 – берегова лінія за часів фанагорійської регресії.
Протягом другої половини VII — початку VI ст. до н.е. Березанське поселення лишалось єдиним населеним пунктом у цьому районі, про що свідчать знахідки на острові кераміки. Але будівельних решток цього часу не виявлено. Можливо це пояснюється трансгресією моря.
Масовий процес освоєння греками Нижнього Побужжя розпочинається з другої чверті VI ст. до н.е. і до кінця століття береги Бузького, Дніпровського і Березанського лиманів вкриваються густою мережею поселень. До середини VI ст. до н.е. відноситься заснування Ольвії, яка невдовзі стала важливим ремісничим і торгівельним центром. До кінця століття Ольвія формується у типовий грецький поліс з притаманними йому соціальними і політичними інституціями. Березанське поселення втрачає своє значення як самостійне поселення і, наймовірніше, входить до складу ольвійської хори.
Суттєвою рисою колонізації Нижнього Побужжя є його незаселеність на момент появи тут грецьких переселенців. У ІХ ст. до н.е. припиняється білозерсько-тудоровський етап сабатинівської культури і можна говорити про те, що з цього часу і до заснування Березанського поселення місцевого осілого населення і постійних населених пунктів у цьому регіоні не було. За останні роки тут знайдено близько ста кімерійських поховань, деякі з них розташовувались безпосередньо біля Ольвії. Але в жодному з цих поховань не виявлено речей грецького походження, що могло б свідчити про контакти греків з кочовиками. З території ольвійського городища відомо декілька фрагментів кераміки доби пізньої бронзи, що давало підстави вважати, що Ольвію було засновано на місці поселення із місцевим землеробським населенням. Але, наймовірніше, це поселення припинило своє існування задовго до появи тут греків.