Найдавніші осередки колонізації
Північного Причорномор’я

Ольговський С.Я.

На час заснування перших грецьких поселень в Північному Причорномор’ї греки мали деякі уявлення про цей район. Ймовірно це було пов’язано з епізодичними відвідуваннями греками цих областей, що знайшло відображення в міфах, принаймні, частина яких відноситься до ІІ тис. до н.е. До берегів землі кімерійської плив Ясон із золотим руном. У Північному Причорномор’ї, як вважали греки, знаходився вхід до царства Аіда, через який Одисей відвідав свого покійного товариша Ахілла.

В дореволюційних дослідженнях панувала думка про торгівельний характер колонізації, оскільки ініціаторами виведення колоній виступали торгівельні центри і засновані поселення повинні були здійснювати комерційні зв’язки між Середземномор’ям і населенням причорноморських степів. Подальшим розвитком цієї теорії стала концепція двобічності колонізаційного процесу, згідно якій колонізації передували зв’язки греків з варварами і після досягнення певного рівня соціально-економічного розвитку не тільки метрополії, а й припонтійського населення стало можливим заснування колоній.

На землеробському характері колонізації наполягав В.В. Лапін. Більшість же дослідників, визнаючи крайність обох концепцій, дотримуються думки про складніший характер колонізації. Торгівельні уподобання греків не суперечили заснуванню аграрних поселень на нових територіях, але передували їм невеликі тимчасові емпорії. Щоправда, у Північному Причорномор’ї і Подніпров’ї виявлено не так багато грецьких речей VII — початку VI ст. до н.е., що вважалось свідченням доколонізаційної, емпоріальної торгівлі греків з причорноморським населенням. Що стосується емпоріального періоду, то про заснування емпорія можна говорити лише відносно Березанського поселення у Побужжі. Можливо подібний емпорій виник і у Нижньому Подністров’ї, але зміна географічної обстановки і дискусійність деяких питань ранньої історії регіону дозволяють говорити про це лише як про припущення.

Є підстави говорити про наявність грецького населення у Північно-Східному Криму в кінці VII — на початку VI ст. до н.е. Принаймні, цим часом датуються рештки будови на території Пантикапея, саме ж місто почало забудовуватись лише через декілька десятиліть. Про емпорії у Південно-Західному Криму і Приазов’ї нічого не відомо, хоча є свідчення про знахідки грецької кераміки VI–V ст. до н.е. на місці Херсонеса. Проте зв’язок цих знахідок і Херсонеса кінця V ст. до н.е. не встановлений.