Хронологічні етапи існування Ольвії

Ольговський С.Я.

Історія Ольвії поділяється на два великих періоди, виділення яких пов’язане з гетським розгромом в середині І ст. до н.е. Останнім часом робляться спроби нової періодизації Ольвії, але відновлене в перших століттях місто настільки відрізнялось від попереднього, що поділ на догетську і післягетську добу цілком доцільний.

Щодо часу виникнення Ольвії і досі нема єдиної точки зору. Заснування міста відносять до межі VII–VI ст. до н.е., але цим часом датуються лише поодинокі фрагменти кераміки. Масовий матеріал відноситься до середини і другої половини VI ст. до н.е. На кінець століття було заселено всю територію Верхнього міста за виключенням північної частини, яка була зайнята некрополем. У цей же час у Верхньому місті виникають теменос і агора.

V — третя чверть IV ст. до н.е. — час найвищого піднесення міста, який завершується облогою Ольвії армією Олександра Македонського під командуванням Зопіріона. Хоча ольвіополіти з допомогою скіфів цю осаду витримали, в місті загострилась класова боротьба, що зумовило загальне послаблення держави. Однак з останньої чверті IV ст. до н.е. починається другий етап економічного і політичного піднесення, яке виявилось у подальшому будівництві, розвитку місцевого виробництва, пожвавленні торгівлі.

Наприкінці ІІІ ст. до н.е. Ольвія вступила в смугу глибокої кризи. Припиняють існування більшість поселень сільськогосподарської хори, погіршуються стосунки із місцевими племенами і місто обноситься стінами з боку берега, погіршується якість будівництва і ремонтних робіт, припиняють функціонувати водогінні системи. В середині І ст. до н.е. місто було зруйноване гетами, про що свідчать сліди пожеж, виявлені у різних частинах міста.

Після гетського розгрому вигляд міста суттєво помінявся, площа його зменшилась. Населення повернулось, але значний відсоток тепер складав негрецький елемент. Діон Хрисостом, який відвідав Ольвію в І ст. н.е., писав, що ольвіополіти носять скіфський одяг і розмовляють скіфською мовою. Відновлюється торгівельна діяльність і у ІІ ст. н.е. Ольвія досягла економічного піднесення, про що свідчить розвиток громадського будівництва, збільшення площі житлових будов. Але у першій половині ІІІ ст. н.е. знову завмирає життя на більшості поселень хори, припиняється карбування монети і будівництво, у цей час відзначено лише сліди ремонту громадських і житлових приміщень. Після відбуття римського гарнізону в середині ІІІ ст. ольвіополіти не могли протистояти кочовим племенам і у IV ст. місто припиняє своє існування.