Обробка дерева і кістки

Ольговський С.Я.

Дерево застосовувалось при будівництві будинків у вигляді балок, дощок стель і підлог, перегородок, дверей, огорож, навісів тощо, що вимагало професіоналізму від майстрів. Але більш важливою галуззю було кораблебудування. У всіх містах існував власний флот, доки, верфі. В цьому відношенні важливим є свідчення Страбона про док для тридцяти кораблів в Пантікапеї. Звичайно, будівництво і ремонт кораблів здійснювали в Ольвії, Херсонесі, Фанагорії, Феодосії. Теслярські роботи потрібні були також при будівництві військових машин, підйомних механізмів.

Іншою галуззю деревообробного ремесла було виготовлення меблів, оригінальні зразки яких до нас не дійшли, але про них можна говорити по зображеннях на коропластиці, творах торевтики, саркофагах, розписах склепів. Більшість меблів прикрашалась металевими та кістяними прикрасами, накладками, інкрустацією, знахідки яких разом із зображеннями дозволяють відновити конструкцію крісел, лож, столів і стільців, скринь. Досить поширені в античному світі були дерев’яні шухлядки для зберігання грошей, прикрас та інших коштовних речей. Вони також прикрашались різьбленням, інкрустацією, накладками.

По знахідкам в могилах і склепах відновлюється конструкція дерев’яних трун і саркофагів, особливо боспорських. Труни мали форму прямокутних ящиків з плоскою або двосхилою кришкою, а саркофаги повторювали форму скринь з опуклою кришкою, або мали двосхилу кришку, повторюючи форму храму з колонами, арками, пілястрами.

Про дерев’яні візки дають уяву глиняні іграшки. Це чотирьохколесні кибитки з дерев’яним кузовом і суцільними колесами з дощок або із спицями. Таке колесо було знайдено при розчистці колодязя у Кепах. Ремісники, зайняті деревообробкою, виготовляли різні держаки до знарядь, ткацькі верстати, гончарні круги, дерев’яну тару, дерев’яні елементи сідел та горитів, веретена, гребені тощо.

Про техніку деревообробки дають уяву спеціалізовані інструменти, знайдені в багатьох місцях. Сокири були одно- та дволезові; для розпуску колод на дошки та для інших операцій застосовувались різноманітні пилки; молотки були як залізні, так і дерев’яні. Поверхню обробляли теслом, а у перших століттях нашої ери з’являється рубанок, який дозволяв більш ретельно обробляти дерев’яні поверхні. Крім того, використовували різні долота, бурави. На час Великої колонізації греки вже мали токарний верстат і, ймовірно, що і у Північному Причорномор’ї використовували цей пристрій для виготовлення різних ніжок для меблів, дерев’яного посуду, футлярів для дзеркал тощо. Окремі дерев’яні деталі з’єднували гвіздками, бронзовими або залізними, застосовували також техніку з’єднання “в шип” або “в паз”, за допомогою шпонок та штифтів. Для інкрустації використовували клей.

Такі ж інструменти і техніку обробки використовували косторізи, продукцію яких — шпильки, голки, руків’я ножів, стилоси, ложки — досить часто знаходять в похованнях. Для їх виготовлення використовувались кістки свійських і диких тварин. На поселеннях досить часто зустрічаються кістяні та рогові заготовки. Завозили у Північне Причорномор’я і слонову кістку, яка використовувалась для інкрустації.

Виготовлення різноманітної дерев’яної та кістяної продукції вимагало високої майстерності, тому в містах і поселеннях протягом всієї античної доби існували спеціалізовані майстерні, в яких працювали кваліфіковані фахівці. Рештки косторізної майстерні були відкриті в Херсонесі, а на Боспорі відкриті поховання, в інвентарі яких виявлені інструменти теслярів та столярів.