Доба середньовіччя

Зіньчук І.

Дослідники зазначають, що англійська література доби середньовіччя поділяється на три періоди:

1. англосаксонська V-XI ст.;

2. нормандського завоювання XI-XIII ст.;

3. зрілого середньовіччя XIV ст.

Найвизначнішою пам’яткою англосаксонського епосу є поема «Беовульф», яка виникла на основі старовинних германських легенд.

Варто зазначити, що внаслідок Нормандського завоювання, в Англії виникли певні особливості мовного розвитку. Головною з них було поширення в Англійському королівстві трьох мов – французької (серед правлячої верстви), англійської (серед широких мас населення) та латини (у церковних справах й адміністрації). Це позначилося на мовному та жанровому характері англійської середньовічної літератури.

Пам'ятками народної поезії нормандської доби є фабліо. Цей жанр, як і лицарський роман, теж прийшов із Франції. У фабліо зображувався повсякденний побут епохи, звичайне життя міщан, купців, ченців, без якоїсь ідеалізації та прикрашення. В народі були популярні бестіарії.

У середовищі феодалів найбільш популярним жанром була лицарська поезія. Найпоширенішим проявом лицарської поезії був лицарський роман, який відбивав звичаї вищої феодальної верстви, пропагував героїчні подвиги, кодекс лицарської моралі, зразки людських чеснот. Найбільше поширення отримали романи про короля Артура та лицарів Круглого столу. Коріння цього циклу – історичні та легендарні перекази кельтського епосу, які спочатку були записані у Франції, французькою мовою, а у ХІІІ-XIV ст. з'явилися в перекладі англійською

У XIV ст. відбувається формування національної англійської літератури. У творчості письменників цієї доби середньовічні літературні жанри набули найвищого художнього втілення.

Поема «Беовульф» (автор невідомий)

Дія поеми відбувається на березі Балтійського моря.

«Беовульф» складається з двох частин і розповідає про подвиги відважного витязя, Беовульфа, який належав до племені Геатів – скандинавське плем’я, що жило на півдні Швеції.

Перша частина поеми починається вступом, який містить розповідь про Скільда Скефінга – родоначальника датських королів, про славетний рід Скільдінгів, до якого належить один з героїв поеми – король Хротгар. Під час свого правління Хротгар збудував величний палац для святкових прийомів, назвавши його Хеорт («палата оленя»). Ось уже протягом 12 років на Хеорт нападає морське чудовисько Грендель. На допомогу Хротгару пливе Беовульф разом з 14-ма воїнами. Прибувши в Данію, він святкує свій приїзд разом з друзями в «палаті оленя», а коли Хротгар та інші датчани з настанням ночі йдуть відпочивати, Беовульф готується до битви з Гределем. Він знімає з себе лати, кольчугу, величезний меч і віддає на зберігання слугам. Беовульф хоче помірятися силами з Гренделем голіруч. В темряві ночі до палацу спускається морське чудовисько. Грендель з шумом зірвав двері з міцних петель, люто кинувся на одного з воїнів, який спав, роздробив йому кості, порвав м’язи, висмоктав кров. Грендель мав намір вбити наступного воїна, але Беовульф злякав його. Грендель ніколи досі не зустрічав такої сили та сміливості. Затряслися стіни Хеорту, коли Беовульф почав битву з Гренделем, ламалися кістки чудовиська, а його дикі крики викликали жах у датчан.

В бою Беовульф вириває з плеча руку Гренделя. Спливаючи кров’ю, чудовисько втікає в болото. Наступної ночі в Хеорт з’явилася мати Гренделя. Вона викрадає та вбиває одного з слуг короля Хротгара. Беовульф йде слідом за нею в море, там він бореться з матір’ю Гренделя і вбиває її. Потім він знаходить труп Гренделя, відрубує його голову і як трофей приносить її датчанам. Щедро нагороджений Хротгарем, він повертається на батьківщину і розповідає королю Хігелаку про все, що з ним сталося. Хігелак дарує йому землю, а коли син Хігелака Хеардред помирає в битві зі шведами, Беовульф стає королем Геатів.

В другій частині поеми розповідається про те, як після 50-ти років благополучного правління Беовульф вступає в битву з драконом, який дихає вогнем. Дракон напав на його царство. Сміливий воїн Вігелаф допомагає старому королю перемогти дракона, але рани Беовульфа – смертельні. Він призначає Вігелафа своїм наступником і помирає. Беовульфа почесно хоронять, опустивши в могилу разом з тілом коштовності з печери дракона. 12 найхоробріших воїнів віддають останню шану сміливому витязю.

В поемі звучить думка: Помста за родича, який загинув – обов’язок воїна. Поема є джерелом відомостей про племена, які населяли північну Германію та Скандинавію. В редакції поеми, яка дійшла до наших часів, казкові мотиви, які лежать в основі твору були перероблені відповідно до принципів християнства. В тексті немає імен язичних богів, але згадуються біблійні імена (Авель, Ной), Грендель названий потомком Каїна, породженням пекла. Згадується про втручання Бога в події (Беовульф перемагає Гренделя, тому що цього хоче Бог). В першій частині поеми є рядки про створення світу.

Джефрі Чосер (Chaucer, 1340-1400)

Найвизначнішою постаттю середньовічної англійської літератури є Джефрі Чосер, якого називають “батьком англійської поезії”. Письменник був знайомий із життям усіх прошарків англійського суспільства, багато подорожував по Європі, став надзвичайно освіченою людиною.

Творчість Чосера поділяється на три періоди.

В перший період (1360-1372) він заклав формальні основи нової англійської літератури: виробляв літературну мову і форми складання віршів. Чосер писав на лондонському діалекті, який після нього став основою англійської літературної мови. Його творчим досягненням був переклад найвизначнішої пам'ятки французької середньовічної літератури – «Романа про Троянду» та творів латинського філософа Боеція.

У другий період (1372-1385) Чосер познайомився із творами Данте, Петрарки і Бокаччо, створив такі поетичні твори, як «Парламент птахів», «Дім слави», «Троїл та Крессіда», «Легенда про славних жінок».

Третій період (1385-1400) був зайнятий роботою Чосера над “Кентерберійськими оповіданнями” – підсумковим твором автора і однією з найвизначніших пам’яток англійської середньовічної літератури.

Твори Чосера змальовують широку панораму життя середньовічної Англії, лицарства, купецтва, міщан, селянства, духовенства, звичаїв епохи.

«Кентерберійські оповідання»

Книга починається загальним прологом, в якому описано зовнішній вигляд дійових осіб. Навесні в таверні „Табард” в містечку Соуерк зібралось двадцять двоє паломників, щоб вирушити в Кентербері поклонитися мощам святого Томаса Бекета. Паломниками були: Лицар, мельник, мажордом, повар, юрист, шкіпер, монах, монастирський капеллан, лікар, продавець індульгенцій, ткаля, кармеліт, пристав церковного суду, студент, купець, сквайр, франклін, дві монахині, слуга канонника та економ.

Господар таверні Гаррі Бейлі пропонує паломникам розповідати, по черзі, цікаві оповідання, щоб не нудьгувати дорого до Кентербері і назад. Саме з цих оповідань, кожне з яких – завершена поетична новелла, складається книга Чосера.

Лицар розповідає про кохання Фівського воїна Паламона до прекрасної афінянки Емілії та про його суперництво з братом Арсітою через це кохання.

Розповідь мельника – про те, як дружина оксфордського столяра обманювала свого чоловіка і зраджувала йому зі студентом Ніколасом, який винаймав у них квартиру.

Мажордом розповідає, як юнаки Алан та Джон помстились жадібному мельнику, покохавшись з його дочкою і дружиною, за те, що той насипав у мішок сміття замість муки.

Юрист розповідає про кохання доньки римського імператора Констанци до Сірійського султана.

Повар розповідає про пиятику та розваги продавця, який змушував господаря магазину, де працював, оплачувати свої картярські борги.

Шкіпер розказує про те, як дружина багатого купця із Сен-Дені розтринькала всі чоловікові гроші з його другом аббатом Жаном, який був її коханцем.

Розповідь монаха про те, як вороги графа Угоріно звели на нього наклеп і він помер голодною смертю у в’язниці разом зі своїми трьома синами.

Оповідання монастирського капелана про півня Шантиклера та курочку Пертелот свідчить, що лестощами можна перехитрити ворога і уникнути смерті.

Лікар розповідає про те, як Клавдій, домагаючись кохання дівчини Віргінії, подав скаргу в суд на її батька. Батько вбив доньку, щоб запобігти її одруженню і прислав її гопову в дарунок Клавдію.

Продавець індульгенцій розповідає, як троє вірних друзів повбивали одне одного через жадобу до золота.

Розповідь ткалі про лицаря і стару жінку доводить, що найпотаємніше прагнення кожної жінки – мати владу над своїм чоловіком.

Кармеліт розповідає про те, як пристави церковного суду вимагають гроші у людей, ніби–то на потреби церкви, а використовують їх у власних цілях.

Пристав церковного суду розповідає, як селянин обдурив нахабного збирача податків, давши йому мішок землі замість грошей.

Студент розказує про терпеливість Грізельди, бідної селянки з італійського містечка Салуццо, заради її кохання до маркграфа Вальтера.

Купець розповідає про кмітливість жінки, яка пояснила свою зраду чоловікові Януарію (який бачив це на власні очі) зі слугою Даміаном, назвавши побачене дефектом його зору.

Сквайр розказує про життя та кохання Канаки, доньки татарського царя та індійського володаря.

Розповідь Франкліна про Дорігену – дружину лицаря Арвірага з Кайрудда, яка радше вбила б себе, ніж зрадила чоловікові.

Друга монахиня розповідає про життя праведної Цецилії, яка вважала: Якщо вона утримаєтся від прелюбодійства з чоловіком, то їй ще за життя відкриється шлях до раю.

Слуга каноника розповідає про те, як його пан, який був алхіміком, обдурив священика, продавшк йому ніби–то секрет виробництва золота і срібла.

Економ розповідає легенду про те, звідки у ворон чорне пір’я.

Лицарський роман

Сер Томс Мелорі (англ. Sir Thomas Malory) (Бл. 1417—1471) – письменник, автор книги «Про короля Артура та його хоробрих лицарів Круглого столу».

В 1485 році англійський першодрукар Уільям Кекстон видав книгу Мелорі під назвою «Смерть Артура».

Жо нас дійшли відомості про те, що Томас Мелорі народився в дворянській родині у графстві Йоркшир на початку XV століття. Про його життя відомо дуже мало. Він був лицарем. В 1445 році був представником свого графства в парламенту, а останні роки життя провів у в’язниці. Саме там він творив свої романи.

«Смерть Артура»

Романи є обробкою багатьох легенд пто короля Артура і лицарях круглого столу.

Роман укладається з 8 книг:

В книзі 1 – «Розповідь про короля Артура» йдеться про те, як король Англії Утер, який жив в Корнуелі, закохався в дружину герцога Тінтагільского, Ігтейну. Чарівник Мерлін допоміг Утерові прийняти образ герцога і увійти в покої Ігтейни. За цю послугу Утер повинен віддати Мерлінові свого новонародженого сина. Коли в них нарожився син Артур, Мерлін віддав його на виховання серу Ектору. Через декілька років на лкцарському турнірі лише Артур з поміж всіх лицарів зміг витягнути і підняти дуже важкий меч, який давав право володарювати в Англії. Артур здійснив багато подвигів, завоював Шотландію, Ірландію та Уельс. 11 шотландських лицарів не визнали Артура своїм королем, і пішли на нього війною, на чолі численного війська. Король Артур та його союзники – королі Бан і Борс зібрали 50 тисяч війська і після довгої, кровопролитної битви перемогли ворогів. Згодом король Артур одружився з красунею Гвіневерою.

Книга 2 – «Розповідь про благородного короля Артура, як він став імператором через міць своїх рук» розповідає про війну Артура з римлянами. В кінці Артур завойовує Рим і стає імператором.

Книга 3 – «Славетна розповідь про сера Ланселота озерного» присвячена подвигам одного із центральних персонажів роману і завершується приїздом сера Ланселота до двору короля Артура.

Книга 4 – «Розповідь про сера Гарета Оркнейського, на прізвисько Бомейн» розповідає про пригоди Бомейна, який пізніше дізнається, що його справжнє ім’я – Гарет Оркнейський. Його пригоди завершуються щасливим весіллям за згодою короля Артура.

Книга 5 –«Про сера Трістрама ліонського» оповідає про кохання Трістрама та Ізольди, а також історію Олександра, племінника короля Марка, який вбиває власного брата.

Книга 6 – «Повість про святий Грааль, яка розповідає про найсвятіше, що є у світі» присвячена пригодам декількох лицарів. Вони шукають Грааль – чашу, з якої пив вино Ісус Христос під час тайної вечері, побачити яку може лише високоморальна людина.

Книга 7 містить розповідь про кохання сера Ланселота до королеви Гвіневери, дружини Артура.

Книга 8 – «Сумна розповідь про смерть Артура не корисливого», викладає обставини смерті легендарного короля, різні думки з приводу її причин, а також розповідь про смерть королеви Гвіневери та сера Ланселота.

В англійському лицарському романі Т. Мелорі передає відчуття реального життя та його драматизм.