Система законодавства

Шестопалова Л. М.

Система законодавства – видима форма системи права, частина права, об’єднання нормативно-правових актів, насамперед, законів, що є зовнішньою формою існування правових норм, засобом надання їм об’єктивності, визначеності, загальності.

Система права – є змістом системи законодавства.

Система законодавства – форма системи права; право і законодавство взаємопов’язані, але не тотожні явища.

Структура законодавства – теоретична конструкція, що відображає внутрішню побудову законодавства; сукупність взаємодіючих і змістовно узгоджених елементів, яка визначається системою права, потребами упорядкування суспільних відносин і рівнем розвитку юридичної техніки.

Види структури законодавства:

1. Галузева (горизонтальна) структура – нормативно-правовий припис, нормативно-правовий акт, інститут, підгалузь, галузь, правовий комплекс (комплексна галузь);

2. Субординаційна (вертикальна) структура – обумовлена різницею в правовій силі актів, що видаються різними нормотворчими органами (наприклад, Конституція України, конституційні закони, звичайні закони, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів, рішення місцевих Рад народних депутатів, накази, інструкції, постанови, роз’яснення, правила, положення керівників міністерств та відомств, адміністрації підприємств, установ, організацій);

3. Федеративна структура – залежить від форми державного устрою (законодавство унітарної держави єдине; федеративний устрій передбачає кілька рівнів структури законодавства, де федеральному (центральному) законодавству надається провідна роль).

Структура законодавства:

– галузі (горизонтальна структура законодавства);

– комплексні галузі:

– нормативно-правові акти (вертикальна структура законодавства – відповідно до юридичної чинності нормативно-правових актів і умов, що залежить від місця суб’єкта законодавства в системі нормотворчих органів).

Внутрішня структура системи законодавства:

– засадами побудови законодавства є структури не тільки системи права, а й системи здійснення державного керівництва у цілому;

– залежить не тільки від логіки самої системи права, а й від інших чинників об’єктивного та суб’єктивного порядку.

Галузі законодавства (горизонтальна структура законодавства):

– кримінальне;

– цивільне;

– авторське;

– водне;

– законодавство про охорону природи;

– морське законодавство;

– сільськогосподарське законодавство;

– інші.

Вертикальна структура законодавства України:

– Конституція;

– конституційні закони;

– поточні закони;

– органічні закони;

– постанови Верховної Ради України;

– укази Президента України;

– постанови Кабінету Міністрів України тощо.

Законодавство:

– у вузькому (власному) розумінні – лише закони, тобто акти вищої юридичної сили, прийняті парламентом або референдумом;

– у широкому розумінні – вся сукупність чинних нормативно-правових актів: Конституція, закони, підзаконні нормативно-правові акти.