Яків Головацький

Яків Федорович Головацький (17.10.1814 – 13.05.1888) – український письменник і фольклорист.

Народився Яків у родині священика в с. (нині Бродівського району Львівської обл.). Навчався він у Львівській гімназії (1825 – 1831 чи 1832), у 1832 (1831?) – 1839 роках (з перервою) – у Львівському університеті. Скінчивши теологічний факультет, він, подібно до свого товариша по «Руській трійці» Маркіяна Шашкевича, був висвячений на священика (1842 р.) і до 1848 р. служив по селах Галичини.

В 1848 році він узяв певну участь у революційних подіях, обстоюючи національні права українців у Галичині. В 1848 – 1867 роках він викладав українську мову і літературу як професор Львівського університету. Уже в цей час, принаймні від 1851 р., він поступово відходить від свого давнішого (романтичного) українського патріотизму і схиляється в бік москвофільства.

В 1868 році його життєвий шлях різко змінився. Він переїхав до Росії, відмовився від звання греко-католицького священика, прийняв православіє і отримав посаду керівника Віленської археографічної комісії (у Вільнюсі, Литва), на якій залишався до кінця життя.

У великій творчій спадщині Я. Головацького красне письменство займає дуже скромне місце. Поезії та поетичні переклади написані ним у 1830-х роках. Як результат його збирацької діяльності в 1830-40-х роках було укладено збірник «Народные песни Галицкой и Угорской Руси», котрий друкувався в Москві в 1863 – 1877 роках (в 3 томах, понад 3000 сторінок). Він написав також немало праць з філології, історії, географії, торкався й сучасного йому стану Галичини.

Портрет Я. Ф. Головацького, який ми подаємо, надруковано у книзі «Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури» (Льв. : Просвіта, 1913 р., с. 144). Він виконаний, мабуть, у 1870-х роках.

Вибрану бібліографію наукових праць Я. Ф. Головацького можна подивитись на сайті «».

М. Ж., 15 лютого 2015 р.