Дашкович

Тимко Падура

Затріпотав орел в страху

I дивится з гори ласо:

Чекай трохи, милий птаху,

Будеш їсти з татар м’ясо.

Бо ми дійдем, стрем врага,

Гурра-га, гурра-га!

Рухавка.

Послав фірман від Оттоман

Баксакам Сайдет-Герай;

Взнеслась як птах Орда в степах

З улусів в Бахчисарай.

У міських брам вручив калгам

Хоругву пророка хан;

В долоні кляс, розлігся глас:

«Бісмільляг! в Україстан!»

Від Криму піль до Дніпра хвиль

По степах з вітром буяв,

Взбився до хмар і з пущ татар

На Україні сідав.

Проклятий гість, як несе вість,

З сходом сонця збіг до нас,

Зальяв весь край дикий ногай,

А кримець забаг Черкас.

З міських валів в тиші шумів

Українських ратищ ліс,

По ньому враг з криком «Аллаг!»

Стріл хмару темну розніс.

Як оком глянь, скверна погань

На вал з Герайом біжит,

З нею пожар з пушок янчар

Кулями в місто летит.

Ex, на осліп сам на окіп

Не квапся, хане, не квап!

В лихий ти час забаг Черкас –

Там єсть Дашкович Остап!

Заледве вбіг, козацький ріг

З-під копит зірвав туман:

Дашкович з брам, з степів Іслям.

Збігли на карки поган.

Вже враг не чув, хто кіш здобув.

Чув тільки погині крик.

Що в степ за ним віялась в Крим –

Лиш в пиль окрився і зник.

В тільки віків… де ж ворогів

Шукати сліду в степах?

З наших лицар як і з татар

Пісні, могили і прах!…

Черкаси. 1828.

«Дашкович», каже Карамзин, «маючий прикмети військові, смілість і мужність, вславився в діях козаків дніпрових і заслужив на ім’я їх Ромуля: утворив і устроїв те легке, чинне і невтомне військо. котрому дивовалася Європа: він вибрав отаманів, впровадив строгий послух, дав кождому воякові шаблю і ручницю, мав на бачності кождий рух кримських татарів і загородив їм дорогу до Литви». Дашкович служив полководцем кінниці за вел. князя литовського Александра: знеохотившися до него удався з дружиною збройною до Москви, але опісля поєднався з королем Жигмонтом (1508 р.) і дістав староства Канівське і Черкаське з начальством над дніпровими козаками. Звиш 30 літ в кровавих борбах стався голосним в історії народів.

фірман – приказ письменний султана (хана).

Сайдет-Герай – хан кримський [Саадет 1-й Гірей (1492 – 1538, хан у 1524 – 1532].

Бахчисарай – колишня столиця кримських ханів.

калга – старшина татарський [так думав Падура. Насправді калга – принц із роду Гіреїв, в характері заступника і спадкоємця хана. Він завжди був тільки один].

Ногайці – плем’я татарське межи ріками Яіком (Уралем) і Волгою.

Іслям – претендент на ханство кримське, противник Сайдет-Герая, шукав захисту під опікою Дашковича в сусідстві Черкас, і се стягнуло похід Сайдет-Герая на Черкаси [Іслам 1-й Гірей (+1536), хан у 1532 р.].

Подається за виданням: Твори Маркіяна Шашкевича і Якова Головацького, з додатком творів Івана Вагилевича і Тимка Падури / ред. Ю. Романчук. – Льв. : Просвіта, 1913 р., с. 419 – 420.