13
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
«Не журися! – бог говорить,
Будеш друга мати:
Взавтра вийди до схід сонця
Руки умивати.
Вмочи в росу малий палець
І тріпни рукою,
Лиш навідворіт не тріпай,
А перед собою».
І з сим словом віддалився,
А Адам став ждати,
Коли час йому наступить
Руки умивати.
І от нічка проминула,
Ранок наступає,
І він, бідний, чи забувся,
Чи бог його знає:
Як помочив усі пальці
Ранньою росою,
Так навідворіт і тріпнув
Цілою рукою!
І з’явилось п’ять чортяків.
Адам – утікати.
А вони давай всі разом
Пазури мачати.
І мачають, і махають
Обома руками, –
Другі родяться чортяки,
Роблять теє ж саме.
І робота не кінчалась,
І роси ставало, –
І намножилось чортяків –
Аж небо тріщало!
Примітки
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 29 – 30.