14
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
Аж з’явився бог до раю.
І все затихає.
І усіх чортів із раю
В бездну виганяє.
І чорти, як тая хмара,
З неба полетіли
І, де бога спом’янули, –
Там вони і сіли;
Хто на небі, хто під небом,
А хто над водою;
Много на землі осталось,
Много під земльою,
Но хоть зразу з переляку
Бога споминали,
Та потому всі до змія
Як їден пристали.
І тепер чорти на світі
Лихо виробляють:
Домовії всіх у хаті
До гріха склоняють.
Лісовії й польовії
Водять бог де знає;
Водяний до ніг частенько
Камінці чіпляє.
А хто вішатися хоче –
Тому помагають
Ті чортяки, що в повітрі
Над землей літають.
Примітки
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 30 – 31.