6

Степан Руданський

Повернувся Ной додому,

Всю сім’ю скликає

І з сльозами волю божу

Їм оповідає.

І рубає Ной з синами,

Бог їм помагає:

Що сокирою ударить –

Дерево спадає.

Аж в полудень – що за диво! –

Син іде до тата

І приносить на долоні

Сірі мишенята.

І поглянув Ной старенький,

І говорить сину:

«Перейде наш світ великий

На лиху годину.

Ото видиш дві комахи –

Такі будуть люди.

А то – сірі мишенята –

Їх худоба буде.

А то – плуг їх такий буде…

Сину, милий сину!

Перейде наш світ великий

На лиху годину!

Віднеси їх туда, сину,

Де вони взялися.

Положи їх на то місце

Й богу помолися!»

І відніс їх, і почали

Карлики орати,

А синок пішов до батька

Дерево рубати.

Примітки

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 48 – 49.