7
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
Стрепенулась сильна риба,
Страшно загуділо,
Потряслося ціле небо.
Сонце потемніло.
І покинув Ной рубати,
Став синів скликати,
І казав дилі колоти
І стовпи тесати.
Тешуть, колють, дошки пилять,
Бог їм помагає,
Но, на лихо, і диявол
Голову стромляє.
І що за день бідні діти
З потом нарубають, –
Чорти ноччю все надпилять,
Другим підміняють.
А сини собі байдуже:
Того не вважають.
Все новії стовпи тешуть,
Пилять і рубають.
І от знову загуділо,
Риба затряслася,
І краями земля всяя
Морем облилася.
І покинули тесати,
Стали будувати;
Но не знати, як до дошки
Дошку підібрати:
Все без міри у них було!
А потоп близенько!..
І Ной сів, і зажурився,
І здихнув тяженько.
Примітки
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 49 – 50.