1
Степан Руданський
Варіанти тексту
|
||
За горами, за морями
Єсть велике царство:
Могучого Соловея
Сильне государство.
І в тім царстві круту гору
Річка підмиває;
Над горою – Соловея
Пишний палац сяє.
Стіль – шкляная, в діамантах,
Стіни – криштальові,
Скрізь підлога золотая,
Двері – брильянтові.
У палацу на високім
Золотім помості
Стоїть престол Соловея
З слонової кості.
І на нім лежить держава,
Скіпетр і корона,
І шайки правдиві висять
На вагах закона.
І брилює царський палац,
Грає, як зірниця,
А навколо розвинулась
Пишная столиця.
І столиця вся обвита
Крепкими мурами,
І ті мури замикають
Дві желізних брами.
І від мідної дороги
З брами, як віднога,
Йде до самого палацу
Срібная дорога.
І землі ж мав Соловей-цар –
Боже, твоя воле!
На полудень степ тягнувся,
На опівніч – поле.
І як степ той, так і поле
Упирали в море;
На заході цілу землю
Розділяли гори.
І на північ від тих горів
Землю пущі вкрили,
На полудень росла травка
І джерела били.
І щасливо царював він:
Ворогів не було;
На заході було тихо,
Ніби сном заснуло;
З опівночі і з полудня
Брилювало море,
Да й з восходу йому було
Не велике горе.
Хоть Канчук, царевич сильний,
По степу шатався,
Но і той із Соловейком
Воювать боявся.
Примітки
Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1973 р., т. 2, с. 117 – 119.