Місце четверте

Степан Руданський

Прогалина; з боків горби, а спереду море; на прогалині рибацький вогонь, недалеко від вогню два рибацьких коловороти. Ніч темная і невидная.

Ява І

Два рибаки (коло вогню).

Старий рибак

Ох, а був же я, був та у батька один син,

Ой, мене батько по неволі одружив.

Ох, а дав мені жону та нелюбляную,

А ще до того неробітливую.

А прожив же я рік, а прожив же я два,

Ой, десь узялась ще й дитина мала;

А я з дому на Дін до донських козаків,

Ой, а із Дону до татарських морів.

Вже не рік та не два, як я вийшов з села;

Ой не жаль мні села, коли б жінка одна,

Жаль мені сина, що дитина мала.

Молодий рибак

Ой я сам півгода, як із Самгорода;

Я ж твою жінку та дитину видав.

Ой жона вже стара, ні кола ні двора,

Ох, а дитина – вже женити пора.

Закохався твій син, а я пару відбив.

Ой відбив пару та всіх трьох погубив.

Ой твій син в чумаки, я на Дін в рибаки,

Ой, а дівчина десь пішла в покритки.

Ой кажи не кажи, а на серці печаль:

Жаль чумаченька, та й дівчиноньки жаль.

Ява II

Тії ж і Явдоха (простоволоса).

Явдоха

(кидаючись до Гордія).

Ой любчику

Та Гордієньку,

Де ти був-пробував

Сю неділеньку?

Гордій

(з переляку).

Ох!

Явдоха

(обіймаючи).

Ох-ох-ох, а ми вдвох

Поцілуймося!

Стара мати лягла спати,

Не пробудиться.

І свічки в головах,

І попи у ногах;

Ходім, серце Гордієньку,

Та подивимся.

Гордій

Здуріла, нещасна!

Прости її, боже!

Погубив я душу…

Старий рибак

Погубив, небоже!..

Явдоха

Погубив, полюбив,

Домовину купив.

Коли ж вона прокинеться

Та подякує?

Тим часом на морі потопає чумак, а на горі видніється чумакова мати. Блискавка розриває хмари, чути крики. З моря: «Рятуйте!» З гори: «Рятуйте!»

Молодий рибак

Що то, батьку, чути?

Старий рибак

Та й мені щось причулося…

Молодий рибак

То вітер, майбути.

Явдоха

Рятуйте, рятуйте

Та дошки готуйте,

Кленовії, дубовії,

Щоб до міри були!

З моря: «Рятуйте!» З гори: «Рятуйте!»

Молодий рибак

Знову, батьку, чути.

Старий рибак

Та й мені щось причулося.

Молодий рибак

То вітер, майбути.

Явдоха

Рятуйте, рятуйте

Та яму готуйте,

Широкую, глибокую,

Щоб тепленько було!

З моря: «Рятуйте!» З гори: «Рятуйте!»

Молодий рибак

Знову, батьку, чути!

Старий рибак

Та й мені щось причулося.

Молодий рибак

Не вітер, майбути.

Явдоха

Рятуйте, рятуйте,

Свічечки готуйте.

Яровії, восковії

На весіллячко!

Гордій

Що ти мелеш?

Явдоха

Я співаю.

Ти не знаєш, а я знаю,

Що співаю, – то чумак!

Бігла, бігла стара мати

Свого сина рятувати –

Та пропав, неборак.

Ой піду я нарву зілля

Та вберуся на весілля,

Скоро вийде чумак…

(Іде геть).

Ява III

Рибаки (одні).

Молодий рибак

А поглянь-но, старий батьку,

На правую гору,

Якась мара спускається

Ік синьому морю.

Старий рибак

Чи не мати Явдошина?

Молодий рибак

Майбути, що мати,

Кинулася аж до моря

Дурної шукати.

Старий рибак

Де ж Явдоха поділася?

Молодий рибак

А хто її знає?

І здуріла, поганая,

І не пропадає.

Ява IV

Рибак і чумакова мати.

Чумакова мати

Рибалоньки молодії,

Вчиніть мою волю,

А розкиньте тонкий невід

По синьому морю!

А розкиньте тонкий невід

По синьому живо,

А вловіте чумаченька,

А вловіте сина!

Рибаки

(ідучи до коловоротів).

Не журися, стара ненько,

Вволим твою волю;

Ой наш невід на сорок гін

Та в синьому морю.

Молодий рибак

Тягни, тягни, старий батьку!

Старий рибак

Тягни, тягни, сину!

Молодий рибак

Тягни мого товариша,

А свою дитину.

Старий рибак

Тягни свого товариша,

А мою дитину.

Ява V

Тії ж самі і Явдоха.

Явдоха

(з вінком на голові).

Запив чумак, запив бурлак,

Запив, зажурився,

Ой тим же він зажурився:

Без долі вродився.

Нема йому щастя-долі,

Нема йому й волі…

Ой як пішов по дорогах

Доленьки шукати,

Та не найшов щастя-долі,

Найшов синє море.

А як зайшов серед моря

Та й став потопати,

Червоною хустиною

На берег махати.

Ніхто ж того чумаченька

Не йде рятувати,

Тілько іде рятувати

Його стара мати.

Зустрінула рибалоньків

Та й стала просити –

Розкинути тонкий невід,

Сина уловити.

Рибалоньки молодії

Воленьку вволили,

Розкинули тонкий невід,

Сина уловили.

Тягнуть сина до берега,

Вода з рота ллється,

Його мати старенькая

В сиру землю б’ється.

Рибаки справді витягають чумака.

Чумакова мати

Ой нате ж вам, рибалоньки,

Сюю копу грошей,

Що витягли мого сина –

Який він хороший!

Явдоха

Який він хороший!

Чумакова мати

Ой нате ж вам, рибалоньки,

Сього золотого,

Що витягли мого сина

Та хоч неживого.

Явдоха

Та хоч неживого!

Чумакова мати

Ой нате ж вам, рибалоньки,

Ще й солі на страву,

Поховайте мого сина,

Як рибоньку в’ялу.

Явдоха

Як рибоньку в’ялу!

Чумакова мати

Та висипте, рибалоньки,

Високу могилу,

Щоби було виднісінько

На всю Україну.

Молодий рибак

Не плач, не плач, стара ненько,

Не завдавай жалю;

Ой то чумак нещасливий,

Я й так поховаю.

Старий рибак

Не плач, не плач, стара ненько,

Не завдавай жалю;

Ой то мій син ріднесенький,

Я й так поховаю.

Явдоха

(кидаючись у мире).

Ховай, ховай Гордієньку,

Ховай, стара нене,

Та на рідній Україні

Спом’яніть за мене!

Ялта, 1862, м[еся]ца сент[ября].