Місце третє

Степан Руданський

Хата чарівниці; на столі миска, а на припічку тріски, дрова і горшки з зорями.

Ява І

Чарівниця

(одна коло печі).

Сяду край печі

Посеред ночі,

Накладу трісок

Повен припічок,

Підпалю їх зорями.

Ой зірки, зірки,

Підпаліть тріски,

Підпаліть дрова

Та з див-дерева,

Дерева кам’яного.

Зіроньки палять,

Трісочки горять,

Зайнялись дрова

Та з див-дерева,

Дерева кам’яного.

Ой, пече, пече!

Підіймай плече,

Підіймай, кагло,

Лівеє крило,

Давай диму дорогу.

Іди, димоньку,

Та додомоньку,

Вийся косами

Під небесами,

Зіронькам поклонися.

Ява II

Чарівниця і чумакова мати.

Чумакова мати

Добрий вечір, стара ненько,

Чи здорова поживаєш?

Ой, скажи, скажи, моє серденько,

Де мій синок пробуває?

Чи на морі в лютім горі,

Чи на тихому Дунаї,

Чи в степу лежить, головка болить,

Чи додому повертає?

Чарівниця

Не журися, моя доню,

Не журися, бідна мати:

Наллю водиці з семи криниців,

Будеш сина оглядати.

(Наливає. Чумакова мати дивиться).

Чи бачиш ти, моя доню,

Серед поля ясну зорю?

Ой то не зоря, то твоє дитя

Та на синьому морю.

Чумакова мати

Бабусенько, воріженько,

Чогось зоря погасає…

Чарівниця

Ой, то не зоря, то – твоє дитя

Серед моря потопає.

Біжи ж, біжи, моя доню,

Біжи, доню, аж до Дону;

Ой, подай, подай білу рученьку

Чумакові молодому.

Чумакова мати тікає.

Ява III

Чарівниця одна

(ставить горщок до печі).

Гори, гори, диво,

Вари, вари живо,

Вари первеє пиво!

А хто буде пити,

Тому серця не в’ялити,

Тому в парі ходити.

(Ставить другий горщок).

Гори, гори, диво,

Вари, вари живо,

Вари другеє пиво!

А хто буде пити,

Тому жити та жити,

Цілий вік не тужити.

(Ставить третій горщок)

Гори, гори, диво,

Вари, вари живо,

Вари третєє пиво!

А хто пити буде,

Той всю тугу позабуде,

Яка була та буде.

Ява IV

Чарівниця і Явдоха.

Явдоха

На добрий вечір, та стара ненько,

На добрий вечір, любко!

Ой порадь, порадь, моє серденько,

Порадь, сива голубко!

Ой пішов Гордій та на синій Дін,

Та на синєє море,

А мені, мені та молодії,

Тяжке горе та горе.

Ой пішов Гордій та на синій Дін,

Та білу рибку удить,

А мене, мене та молодую,

Коло серденька нудить.

Чарівниця

Ой не плач, не плач, моє серденько,

В сиру землю не бийся;

Ой стоїть горня коло полум’я,

Ой возьми та напийся!

Явдоха

(беручи горня).

Ой пиття, пиття, зачаруй життя,

Зачаруй мої муки,

Щоб забула я, щоб не чула я

Ні розлуки, ні злуки.

Заслона спадає.