«Іще вчера ізвечіра…»

Степан Руданський

Іще вчера ізвечіра,

По заході сонця,

Поглядав я на улицю

Край свого віконця.

Поглядав я на улицю,

Бучно було всюди,

І мигали мимо вікон

Знакомії люди.

І сьогодні іще до дня

До моєї хати

Збиралися товариші

Тугу розважати.

Розважали, розмовляли,

Щиро обіймались,

Виливали душу в душу

І не оглядались.

Півгодини до машини,

Як мала рушати,

Виходила і ти, мила,

Мене виряджати,

Вийшла, стала на помості,

Хусткою закрилась,

Дивилася, дивилася…

Так і розлучилась.

1 сентября [1861].

Примітки

Вперше надруковано в кн.: А. Кримський, М. Левченко, Нові знадоби до життєпису С. Руданського, К., 1929 (Збірник історико-філологічного відділу ВУАН, № 19, вип. 2), стор. 20. Автограф зберігається у відділі рукописів ЦНБ АН УРСР, І, № 22516. Подається за автографом.

Подається за виданням: Степан Руданський. Твори в 3-х тт. – К.: Наукова думка, 1972 р., т. 1, с. 94.