Карта району дії романа

Улас Самчук

(Мабуть, цю картосхему вам буде зручніше переглядати в окремому вікні: .)

Села пронумеровані в порядку, в якому вони вперше згадуються в романі. В дужках подано назви, які вживаються в романі, якщо вони відмінні від сучасних.

Основні об’єкти, згадані в романі

1 – орієнтовне місце хутора Матвія Довбенка (з роману видно, що він знаходився між Дерманем та Лебедями, детальніше – нижче);

2 – село Лебеді Острозького району Рівненської обл.;

3 – село Дермань Здолбунівського району Рівненської обл.;

4 – місто Острог (Остріг) Рівненської обл.;

5 – містечко Мізоч (Мизоч) Здолбунівського району Рівненської обл.;

6 – село Борщівка Здолбунівського району Рівненської обл. (українське село нині на карті – Борщівка Друга, а колишня чеська колонія – Борщівка Перша);

7 – село Буща Здолбунівського району Рівненської обл.;

8 – село Озірко Здолбунівського району Рівненської обл.;

9 – село Гільча (Гільче) Здолбунівського району Рівненської обл.;

10 – село Клопіт (Клопи) Здолбунівського району Рівненської обл.;

11 – село Озеряни (Озерани) Дубнівського району Рівненської обл.;

12 – село Півче (Півча) Здолбунівського району Рівненської обл.;

13 – село Білашів Острозького району Рівненської обл.;

14 – село Верхів Острозького району Рівненської обл.;

15 – село Рохманів Шумського району Тернопільської обл.;

16 – містечко Шумськ Тернопільської обл.;

17 – село Обич Шумського району Тернопільської обл.;

18 – село Тилявка Шумського району Тернопільської обл.;

19 – село Мости Здолбунівського району Рівненської обл.;

20 – село Зелений Дуб Здолбунівського району Рівненської обл.;

21 – село Кутянка (Гісерна) Шумського району Тернопільської обл.;

22 – село Жолобки Шумського району Тернопільської обл.;

23 – село Васьківці Шумського району Тернопільської обл.;

24 – село Башківці Шумського району Тернопільської обл.;

25 – село Великі Бережці (Березці) Кременецького району Тернопільської обл.;

26 – село Одерадівка Шумського району Тернопільської обл.;

27 – село Білокриниця (Біла Криниця) Кременецького району Тернопільської обл.;

28 – місто Здолбунів (Здовбунів) Рівненської обл.;

29 – село Сапанів Кременецького району Тернопільської обл.;

30 – село Людвище Шумського району Тернопільської обл.;

31 – село Залужжя (Залуже) Шумського району Тернопільської обл.;

32 – село Кордишів Шумського району Тернопільської обл.;

33 – село Мощаниця Здолбунівського району Рівненської обл.;

34 – село Дунаїв Кременецького району Тернопільської обл.;

35 – село Будераж (Будараж) Здолбунівського району Рівненської обл.;

36 – село Здовбиця Здолбунівського району Рівненської обл.;

37 – село Кунів Ізяславського району Хмельницької обл.;

38 – село Тетильківці (Титильківці) Шумського району Тернопільської обл.;

39 – село Антонівці Шумського району Тернопільської обл.;

Додаткові об’єкти, згадані в романі

1 — Застав’я, частина (куток) села Дермань;

2 — Бущенщина, Бущенський ліс — ліс між селами Дермань і Буща;

3 — «Вали», городище неподалік Матвієвого хутора;

4 — Залужжя, частина (куток) села Дермань, де проживала Володькова тітка Зінька і двоюрідна сестра Катерина;

5 — Запоріжжя, частина (куток) села Дермань, звідки походить рід Довбенків і де проживав Матвіїв брат Єлисей;

6 — «Черешенька», дерево, що стояло біля перехрестя доріг між селами Дермань і Перша Борщівка (чеська);

7 — орієнтовне місце корчми «Веселка», де попивав Федь Ровіцький з чехом Шалтою;

8 — село Борщівка Друга (українська) Здолбунівського району Рівненської області. В творі згадується як мужицька Борщівка;

9 — село Гільча Перша Здолбунівського району Рівненської обл., куди сім’я Довбенків їздила на відпуст до джерела святого Миколая;

10 — місто Крем’янець Тернопільської обл.;

11 — Мурований млин в селі Мости, біля якого зупинялась валка возів дерманських переселенців;

12 — Дерманські хутори, частина села Тилявка, де поселились дерманські поселенці;

13 — село Угорськ Кременецького району Тернопільської обл.;

14 — орієнтовне місце, де восени 1915 року розміщувався табір військових і біженців біля містечка Шумськ (тепер в межах міста);

15 — село Сураж Шумського району Тернопільської обл.;

16 — хутір Три Кіпці між селами Чугалі і Башківці;

17 — село Веселівка Кременецького району Тернопільської обл.;

18 — хутір Москалівка на шляху до села Кутянка (Гісерна);

19 — місце знаходження монастирського ставка з осокорами, повз який Володько ходив до семінарії;

20 — хутір Ляхівці між селами Кордишів і Жолобки, де Володько зустрів двох гайдамаків влітку 1918 року;

21 — місто Почаїв Тернопільської обл.;

22 — село Мізочок Здолбунівського району Рівненської обл.;

23 — Божа гора неподалік міста Крем’янець, з якої обстрілювали більшовицький обоз влітку 1920 року;

24 — село Чугалі Кременецького району Тернопільської обл.;

25 — Панська садиба Андрія Рони, в південній частині села Тилявка;

26 — місто Дубно Рівненської обл.

Де був хутір Матвія?

Загально кажучи – в Дермані, але Дермань – велике село, яке складається з багатьох кутків і хуторів. Хутори часто відділені від основної плями забудови села незабудованими просторами.

Всі наступні міркування побудовані на розгляді одного тільки тексту роману. Розглядаючи німецьку топографічну карту (бл. 1940 р., масштаб 1 : 100000, 1 км в 1 см карти; бік квадрату на карті – 2 км), можна зміркувати, що хутір Матвія знаходився на північ від центру Дерманя, на лівому березі річки Устя (Лебедівка, на карті це місце позначене червоним квадратом 1).

Хутір Матвія розлігся попід пригірком, укритим сосновим і мішаним лісом, проти сонця, над берегом невеличкої річки Лебедівки.

Вираз «проти сонця», здається, означає схил, орієнтований на південь. Згадується, що вище від хати починався ліс. Чверть з 5 десятин була ще з лісом і потрібно було його корчувати. Ліс на карті позначено на північ від (1), біля Городища. На давніших картах цієї місцевості видно, що він доходив майже до річки Лебедівки. Там де напис «Городище» — це ті самі «Вали» (4), що неодноразово згадуються в творі.

Цифрою 2 на карті позначено «чеський» млин, куди ходив Володько. В тексті згадується, що «кляпіт» млина було постійно чути, особливо вночі. Тобто хутір був десь недалеко від млина. Цифра 3 позначає так званий монастирський млин, або ж чернечий.

Згадується, що хутір був недалеко від дороги, що вела на Лебеді. На карті ми бачимо дорогу до Лебедів, яка йде лівим берегом річки Лебедівки.

Ось опис, як Володько біжить від млина, перебігає болото, що біля млина в низині (позначене, до речі, на карті), і коли виходить з тієї низини, то одразу бачить свій город:

Стрімголов наспотикача біжить він додому [від млина]. Його куці ноженята лопотять по втоптаній стежці, перестрибуючи через маленьку річечку, в якій ловлять пічкурців, черкотять по болоті, чвиркають брудною водою, дріпаються обстріпані штанята. Нарешті його маленька постать викочується з-за лозових кущів і раптом кам'яніє… Він бачить уже свої корови. Батько оце тільки вигнав їх з капусти і сам власною особою, непорушно, мов кам'яний стовп, вкопався в межі городу.

Прямокутник 5 – це куток «Запоріжжя», де народився У. Самчук і де жив дядько Єлисей. Віддаль від хутора Матвія – приблизно 4 км.