Проза Сидір Воробкевич Турецькі бранці (1865 р.) Вимуштрований кінь (1865 р.) Амбросій Остапкевич (1867 р.) Месть чорногорця (1868 р.) Циганка (1869 р.) Наш театр у повітовім містечку Н. (1879 р.) Хто винен? (1879 р.) Старий Мартин (1881 р.) Андрій Крейцар (1886 р.) Як мужик Гарасим лікарем став (1887 р.) Панна Вероніка (1887 р.) Чи Сруль чи Петрик? (1888 р.) Маковейка (1888 р.) Мошул Николай Сучавський (1888 р.) Як Митро Лазаренко тоту взяв, котру щиро покохав (1889 р.) Черниця Ксеня (1890 р.) Безглуздів (1890 р.) Мій перший поцілунок (1891 р.) Ще той ся не вродив, щоби всім догодив (1891 р.) Як панич Гаврильцьо Довгоніс оженився (1894 р.) Напасть (1891 р.) Стара і молода ялиця (1891 р.) Що людей єднає (1895 р.) Панич Леонід (1898 р.)
