Чорнобильська вахта річковиків
В.Вернодубенко, кор.РАТАУ
На перший погляд, у Київському річковому порту йде звичайна робота. Ось прибула цегла для будов. Поруч ведеться вантаження контейнерів з галантерейними і трикотажними виробами, приладами і устаткуванням, які виготовлені на підприємствах столиці України. Трохи вище портальний кран перевантажує з морських ліхтерів у трюми теплоходів каучук, доставлений з В’єтнаму.
– Ви бачите наші звичайні, планові вантажі, – говорить виконуючий обов’язки заступника начальника порту М.В.Мельник. – Але тепер ми виконуємо й інші замовлення, які за значенням і терміновістю стали найважливішими. Вони не були та й не могли бути передбачені ніякими планами. Йдеться про матеріали і обладнання, необхідні для ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Їх обсяг чималий, становить щодоби кілька тисяч тонн.
Усі судна, що йдуть в напрямі Чорнобиля, обробляються достроково. Вантаження матеріалів здійснюється тільки за прямим варіантом: вагон – судно, автомобіль – судно, обминаючи складські майданчики та бази.
Ось надійшло повідомлення про два состави з трубами, що прибувають на найближчу залізничну станцію Київ-Петрівка. У звичайних умовах залізничники доставили б вагони в порт, тут їх треба було б вивантажити на майданчик, потім уже теплоходами відправити замовникові. Сьогодні тут працювали інакше. Як тільки диспетчер станції В.С.Луцишин повідомив про підхід ешелону і вислав маневровий тепловоз, його колега з річкового порту О.М.Сошин розпорядився тут же підготувати три теплоходи. Через двадцять хвилин перші шість вагонів було доставлено до причалу, де портальні крани негайно почали вантаження труб прямо з вагона. Через три години перше суховантажне судно вже відплило до місця призначення.
І ось наша «Ракета», обганяючи транспорти з вантажем для АЕС, взяла курс на Страхолісся. Там необхідно було взяти на борт чергову зміну річковиків і доставити її в Чорнобильський спецпорт, де організовано нині цілодобове розвантаження суден, що прибувають. Шлюзуємось на Київській ГЕС. Незвично тихо на водоймищі. І все ж, як вважає капітан-дублер судна Ф.І.Ярошенко, тепер тут куди жвавіший рух, ніж у першу декаду травня. Ось назустріч іде рейсовий теплохід «Планета». Потім ми наздогнали два суховантажних судна «Богуслав» і «Конотоп», які везли до АЕС бетон і щебінь.
Швартуємося біля пристані пункту призначення, куди після аварії було передислоковано весь Чорнобильський спецпорт. Останній караван суден і механізмів вивів з небезпечної зони 5 травня начальник порту М.Д.Рожков. Але невдовзі виникла необхідність знову перевести плавучі крани ближче до АЕС. Треба було терміново організувати там розвантаження транспортів, що прибувають.
Колектив порту без вагань погодився попрацювати якийсь час в екстремальних умовах. Для гарантування безпеки було продумано все до дрібниць. Створено чотири чергові зміни, які виїжджають у Чорнобиль і працюють там по 12 годин. Одну з них, очолювану І.І.Поляковим, супроводив сьогодні М.Д.Рожков.
Ще в Головрічфлоті УРСР ми дізналися, що Микола Демидович вже місяць не бачив свою сім’ю.
– Ось щойно одержав звістку: дружина давно евакуйована в Бородянку, син відпочиває в піонерському таборі в Одесі, дочка з сім’єю живе у Ворзелі, – розповідає він.
Розмова заходить про моряків, про їх високе почуття відповідальності. Наприклад, старші кранівники портальних кранів П.П.Чумак, О.Л.Крупченко, А.К.Фельтін, І.Ю.Бондарчук заявили, що всі чергові зміни, які працюють у Чорнобилі по черзі вдень і вночі, попросили перевести їх на єдиний наряд. Виробіток різко підвищився. По 12 і більше тисяч тонн вантажів за добу здатний переробляти колектив порту, що значно більше, ніж раніше.
Перезмінка. Кранівники, шкіпери, ремонтники проходять дозиметричний контроль, приймають душ на пристосованому для цього буксирі і ідуть відпочивати в Страхолісся. Начальник зміни Д.С.Євдоченко доповідає: за ніч розвантажено більш як п’ять тисяч тонн матеріалів, ще два судна прийнято і підготовлено до розвантаження.
У Київ повертаємось на теплоході «Вега». Одне за одним рухались «Ракети», суховантажні та інші судна. Відповідальна вахта річковиків триває.
Вечірній Київ, 1986 р., 26.05, № 120 (12735).