Здоров’ю людей ніщо не загрожує

Чорнобиль: рік після аварії

Як ми уже повідомляли, у Міністерстві охорони здоров’я відбулася прес-конференція для представників республіканських засобів масової інформації з питань, пов’язаних із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На прохання читачів розповідаємо про неї більш детально.

На запитання журналістів давали відповіді медики, провідні вчені республіки.

Прес-конференцію відкрив заступник міністра охорони здоров’я УРСР Ю.П.Спіженко.

Він, зокрема, сказав, що сьогодні обстановка в Києві та на прилеглих територіях значно поліпшилась – знизився рівень радіаційного фону, минула йодна небезпека, продукти, які сьогодні споживає населення, за кількістю в них радіоактивних речовин не перевищують санітарні норми.

Як відомо, тридцятикілометрова зона була виділена з певним «запасом» – на випадок непередбачених подій. Евакуація населення, яка розпочалася 27 квітня і тривала до 5 травня, пройшла чітко й організовано. З небезпечної зони було евакуйовано 135 тисяч жителів 70 населених пунктів, у тому числі міст Прип’яті і Чорнобиля.

Після аварії на АЕС гостіру променеву хворобу виявили в 237 чоловік, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків лиха. Всі хворі були госпіталізовані в кращих клініках Москви і Києва. Однак, незважаючи на всі спроби наших і зарубіжних медиків, не вдалося зберегти життя 28 чоловікам, які отримали надто високі дози опромінення.

Для медичного огляду евакуйованого населення Міністерство охорони здоров’я УРСР терміново створило понад 400 лікарських і 200 лікарсько-дозиметричних бригад. Додатково було залучено понад 1800 лікарів, 2500 працівників середнього медперсоналу, тисячу студентів старших курсів медінститутів. Ними оглянуто понад півмільйона жителів, однак у жодного з них не виявлено випадків гострої променевої хвороби.

Одержані дані досліджень дають змогу стверджувати, що здоров’ю киян і жителів, евакуйованих із небезпечної зони, ні сьогодні, ні в майбутньому ніщо не загрожує.

Слово надається начальнику управління Міністерства охорони здоров’я УРСР В.П.Антонову.

– Скликання нашої конференції продиктоване турботою про здоров’я населення, яке так чи інакше було причетне до подій на Чорнобильській АЕС, – сказав промовець. – Здоров’я, як відомо кожному, складається із двох невід’ємних начал – здоров’я фізичного і психічного. Недооцінка зарубіжного досвіду ліквідації великих аварій, які мали місце на атомних електростанціях в Англії, Сполучених Штатах Америки, багатьох європейських країнах, призвела до того, що події на Чорнобильській АЕС викликали в населення надто велике емоційне напруження. Як не дивно, це найбільше спостерігалося в Києві, де для тривоги було найменше підстав. Так з’явилася радіофобія. Що це таке? Загальний страх захворіти внаслідок аварії, боязнь радіації. Це соціально-психологічна проблема, яка базується не на знаннях науки, медицини, а на домислах та емоціях [1].

Природа не наділила людський організм відчуттями на появу радіації. Вона невидима для ока, не має запаху. Фактор невідомості й брак реальної інформації про події на АЕС сприяли появі різних домислів, безпідставних рекомендацій, яких немало можна було почути на вулиці, в тролейбусі, на базарі в ті нелегкі травневі дні.

Засоби масової інформації західних країн, особливо США, теж доклали руку, щоб посіяти зерна недовіри й страху. В зв’язку з річницею подій на Чорнобильській АЕС здіймається нова каламутна хвиля дезінформації, різних інсинуацій навколо аварії.

Я ще раз підкреслюю: здоров’ю киян і жителів, евакуйованих з небезпечної зони, ніщо не загрожує. Мої висновки дещо розходяться із словами доктора Гейла і Філа Донах’ю з відомого телемоста. Хочу пояснити, про що говорили ці люди.

Справа в тому, що виробниче і фонове опромінення рік у рік є сталим. А внаслідок розпаду радіонуклідів аварійне опромінення має властивість постійно й швидко зменшуватися. Якщо взяти однакові стартові дози фонового і аварійного опромінення і простежити динаміку їх розвитку впродовж, наприклад, п’ятдесяти років, то виявиться, що через десять-дванадцять років вони зрівняються. І це буде навіть у тому випадку, коли аварійна доза підвищиться в шість разів у порівнянні з фоновою. Незначне підвищення радіації, яке мало місце в нашому місті, аж ніяк не вплине на здоров’я, не може служити причиною хвороб.

– Чи зберігається небезпека для людей, які можуть перебувати в хвойному лісі? Де цього року проведуть канікули київські школярі?

На це запитання відповідає заступник начальника Головного санепідуправління МОЗ УРСР М.С.Мухарський.

– Піонерські табори, розташовані на території Київської області, ми умовно поділяємо на три групи. Це група піонертаборів, де знаходилися вахтові бригади в перші дні після аварії, інша – де вони продовжують перебувати й досі, і та, де ніхто не проживав. Ось ця третя може бути використана для оздоровлення дітей. Лікарі перевірили дуже ретельно стан хвойного лісу, води, грунту. Радіаційна обстановка дозволяє використовувати їх за прямим призначенням. Піонерські здравниці, де проживають нині вахтовики, використовувати не зможемо, тому рекомендуємо підприємствам, яким належать ці бази, розширювати міські піонертабори при школах.

– Як перенесли аварію діти, чи багато хворих серед цієї категорії населення?

Відповідає начальник Управління лікувально-профілактичної допомоги дітям і матерям МОЗ УРСР Г.І.Розумеєва.

– Це велике щастя, що серед дітей не зареєстровано випадків гострої променевої хвороби. Цьому сприяло те, що їх евакуйовували в першу чергу, давали необхідні йодопрепарати, проводилися численні огляди, бралися аналізи. Як у всіх їх ровесників, лікарі відзначають так звані соматичні відхилення. Це традиційні захворювання органів дихання, кишково-шлункового тракту, які ніякого відношення не мають до підвищеної радіації.

Діти з Прип’яті й Чорнобиля не постраждали, а от у певної категорії юних жителів Народицького району Житомирської області було зафіксовано підвищену дозу радіоактивного йоду на щитовидній залозі, їх було вчасно госпіталізовано і тепер здоров’я дітей поза небезпекою [2].

– З настанням весни можна очікувати повінь на Дніпрі. Чи не буде забруднено його води радіонуклідами з Прип’яті?

– Таке побоювання мало місце, – відповів М.С.Мухарський, – однак побоювання безпідставні. Пік повені на Дніпрі минув, і сьогодні вже можна говорити про ранню посуху. Урядовою комісією вжито заходів, щоб не допустити забруднення питної води в усіх районах, що лежать вниз по Дніпру, а також у місті Києві. Пробурено додаткові свердловини для одержання води з підземних горизонтів, проведено роботи по затримаиню радіонуклідів, що осіли в мулі київського водосховища, річки Прип’ять.

Чистота води теж не викликає побоювань, вона майже така, якою була до аварії.

– На конференції в Чікаго професор Гейл після повернення з Чорнобиля заявив, що триста дітей народилось після аварії від матерів, які були в небезпечній зоні. І, нібито, в 39 дітей є якісь відхилення, пов’язані з дією радіації. Що можуть сказати з цього приводу присутні лікарі?

На це запитання відповідає завідуючий відділом Всесоюзного наукового центру радіологічної медицини АМН СРСР І.А.Ліхтарьов.

– Декларація яких би там не було цифр через ефір про нібито зростання в майбутньому ракових захворювань без їх співставлення із спонтанним рівнем збільшення хвороб від дії хімічних забруднень, нездорового способу життя, погіршення екологічної обстановки в промислових містах – нічого крім шкоди принести не може.

Чи відомі нам ці перспективи? Так, відомі. Якщо мільйон чоловік одержали додаткову дозу опромінення в один бер, то протягом 20 років можна очікувати 100-126 нових випадків онкологічних захворювань. Ця прибавка дуже незначна – в той час як збільшення хвороб через хімічні канцерогенні речовини, алкоголь і тому подібне дасть зростання онкологічних хвороб на 5-10 процентів.

Усім відомо, що після атомного бомбардування Хіросіми і Нагасакі американською авіацією у тих японських містах були у десять-сто разів вищі рівні радіації, ніж у Чорнобилі. Але ось уже третє покоління японців там виросло, але генетичних змін немає. Вчені багато сперечаються, вивчають цей феномен. Однак факт залишається фактом. І про все це добре відомо Гейлу, який на нашій біді вирішив зробити своїй персоні непогану рекламу.

Відносно новонароджених 39 дітей хочу сказати ось що. Після аварії від жінок, які піддавались впливу радіації, народилося понад дві тисячі дітей. Однак ніяких відхилень в їх розвитку медицина не виявила. Глибокий аналіз стану здоров’я матерів і дітей дає підстави стверджувати, що і в майбутньому воно не постраждає. Звидайно, ми не заспокоюємось, всі перебувають під контролем лікарів, але ж побоювань ніяких [3].

– Які культури можна висаджувати садівникам-любителям і як проводитиметься контроль вирощеної продукції?

Відповідає доктор біологічних наук, завідуючий відділом радіологічної біології Українського науково-дослідного ветеринарного інституту, професор Б.С.Прістер.

– Практично всі культури можна висівати. От лише садівникам і городникам доведеться розпрощатися з надіями, що їх вселили своїми оптимістичними публікаціями деякі спеціалісти. Вони радили висівати на ділянках урожайні культури, які ніби здатні вивести з грунту радіонукліди. Такою культурою рекомендувався, наприклад, люпин. Це культура кормова, красива, але користі від неї для садівників мало. Варто пам’ятати, що всі заходи, які сприяють підвищенню врожайності грунтів, є також заходами по зниженню забруднення [4]. На полях проведено меліоративні роботи, в якиа взяли участь представники майже всіх областей. Проведене вапнування земель у тридцятикілометровій зоні. Перевагу будемо віддавати фосфорно-калійним добривам, – саме вони зменшують накопичення в рослинах таких небезпечних продуктів, як стронцій і цезій.

Радіонукліди сьогодні знаходяться у верхньому шарі грунту. Міграція їх відбувається дуже повільно. Щоб очистити ділянку, варто зняти грунт на товщину приблизно п’яти сантиметрів. Не слід захоплюватись застосуванням азотних добрив: вони сприяють підвищенню в рослинах радіонуклідів на 30-40 процентів більше, ніж фосфорно-калійні. Для обробітку грунтів краще замість вапна застосовувати доломіт. Уражений грунт потребує також внесення мікроелементних добрив. Грамотно виконані рекомендації дозволять в 1.8-2 рази зменшити кількість небажаних радіонуклідів, одержати чистий у радіаційному відношенні урожай.

Контроль вирощеної продукції проводився, і вимоги не будуть знижуватися й надалі. Спеціалісти мають усю необхідну апаратуру, досконало володіють методиками проведення досліджень.

– Чи дозволяється ловити рибу в Дніпрі і прилеглих річках? Як цього року бути із збиранням ягід, грибів?

Відповідає кандидат медичних наук, старший науковий співробітник Київського науково-дослідного інституту загальної і комунальної гігієни імені О.М.Марзеєва Н.М.Боровикова.

– На Київському водосховищі є багато гарячих точок, де рівень радіації в мулі досить великий. Ми про них знаємо і там проводитимуться дезактиваційні роботи. Риба в Дніпрі і притоках залишається чистою. Виняток можуть становити лише старі щуки і соми. В цих риб і до аварії був великий вміст радіонуклідів, адже вони довго живуть, поїдають інших. А такий спосіб життя сприяє забрудненню, накопиченню підвищеної дози стронцію.

Минулого літа ми не рекомендували їсти смородину, інші ягоди. Сьогодні ще рано давати рекомендації в цьому плані. Ми почекаємо, поки з’явиться трава, листя. Зробимо точні аналізи і лише після цього зможемо дати вичерпну відповідь.

Вечірній Київ, 1987 р., 21.04, № 93 (13008).

[1] Наш “професіонал не хоче зрозуміти, що емоції не підвладні розуму і не залежать від знання чи незнання.

[2] Це чи не перше повідомлення про радіаційне неблагополуччя Народицького району.

[3] Але звідки взялось це число – 39 дітей, і що конкретно з ними було, наш “фахівець” таки промовчав. Отже, справа тут нечиста, скоріше за все – дуже погана.

[4] Отже, заходи по зниженню вмісту радіонуклідів маскуються під заходи з підвищення урожайності. Щоб ворог (який, як відомо, не дрімає) не здогадався. Рупором цього погляду партія призначила Б.С.Пристера (див. “Земля и радиация” під 12.03.1987 р., “Радиация и урожай” під 3.04.1987 р.). “Деякий спеціаліст” – це Д.М.Гродзінський.

В цілому треба відзначити, що попри стандартну порцію заколисуючої брехні, на даній прес-конференції прозвучали значно тверезіші і серйозніші оцінки радіаційної загрози.