Що робити з садом?
Одна баба казала…
Шановна редакціє!
Хотілося б прочитати на сторінках газети, як бути з присадибними ділянками, садком, городом, що і як на них можна вирощувати, а що ні у зв’язку з відомими подіями на Чорнобильській АЕС. Справа в тому, що люди говорять різне, хто що де почув. Наприклад, чула в автобусі, ніби треба обрізати гілочки на фруктових деревах аж до стовбура. То що ж на таких деревах виросте, і взагалі, як вони розвиватимуться?
А кущі смородини, порічки, агрусу треба, кажуть і таке, повністю знищувати, мовляв, вони настільки уражені тою горезвісною радіацією.
І хоч пліткам я не вірю, афе в душі ні-ні та й закрадеться сумнів.
Отже, бажано дізнатися, що радять з цього приводу спеціалісти.
З.Галаган. с.Горенка Киево-Святошинського району.
Земля і радіація / Відповідь компетентної людини
А.Кірдода, начальник штабу радіологічної служби облагропрому.
Після подій на Чорнобильській АЕС проведено детальне вивчення радіаційної ситуації на території, забрудненій радіоактивними ізотопами. Нині обстановка значно поліпшилась. Велика частина радіоізотопів розпалась. Це, а також цілий ряд проведених санітарно-гігієнічних заходів сприяли загальному зниженню рівня радіації. Тепер вміст радіоактивних речовин у воді й повітрі навіть нижчий норми. Проте сліди забруднення радіоактивними речовинами ще зустрічаються на рослинах, будовах, грунті, шерсті тварин, пір’ї птахів.
Речовини, що в незначній кількості надходили в зовнішнє середовище після аварії, є середньо- та довгоживучі радіоактивні ізотопи. Найбільшу біологічну небезпеку серед них являє цезій-137.
В зимово-весняний період радіонукліди перебувають на поверхні грунту, листі і стеблах рослин. Разом з пилом вони можуть надходити в дихальні шляхи, осідати на одяг і шкіру людей, шкіру тварин, на рослини, техніку. Ізотопи всмоктуються через листя, тому можливе забруднення радіонуклідами врожаю. Рівень забрудненості залежить від біологічних особливостей рослин, розвитку їх в період забруднення. Встановлено, що чорна, червона і біла смородина, щавель, шпинат, агрус більше, ніж інші рослини, можуть поглинати радіонукліди. В той же час полуниця, малина, плоди зерняткових і кісточкових дерев, морква, огірки, томати, капуста та інші рослини менше акумулюють їх і менш небезпечні для вживання в їжу.
Весною при таненні снігу радіоактивні ізотопи переміщуються в більш глибокі шари грунту і будуть надходити в рослини в основному через кореневу систему. Характер і кількість надходження радіоізотопів з грунту в рослини залежатиме від багатьох умов і повністю піддається контролю шляхом проведення певних заходів, легкодоступних як населенню, так і господарствам.
Надходження радіонуклідів в організм людини з водою і повітрям настільки незначне, що їх роль в зараженні населення зовсім мізерна. Основним джерелом надходження в організм радіоізотопів можуть стати продукти харчування місцевого виробництва – м’ясо, молоко, овочі, фрукти.
Перехід радіоактивних ізотопів з грунту в рослини залежить від типу грунту, його кислотності, наявності органічних, мінеральних добрив і виду сільськогосподарських культур. Радіоізотопи краще зв’язують чорноземні грунти, у зв’язку з чим вони повільніше проникають углибину, менше переходять в рослини. В зв’язку з цим спід чекати, що у вирощених на піщаних, підзолистих грунтах сільськогосподарських культурах кількість радіоізотопів може бути більшою, ніж у культурах, вирощених на чорноземах.
Для запобігання ураженню радіоізотопами рослин потрібно присадибні ділянки очистити від рослинних залишків і закопати на межі ділянки. Спалювати їх заборонено. На садових ділянках потрібно провести звичайне біологічне обрізування плодових дерев, яким раніше часто нехтували. У кущах смородини, малини та інших рослин залишати лише річні пагони. На грядках полуниць слід згребти старе листя, а багаторічні посадки перекопати.
На дерново-підзолистих грунтах бажано провести вапнування з розрахунку 500 грамів вапна на квадратний метр, а на ділянках полуниць, малини дозу вапна можна збільшити в два рази.
Необхідно внести органічні та мінеральні добрива. Під городні культури потрібно дати з розрахунку на квадратний метр 25-30 грамів аміачної селітри, 80-150 – суперфосфату, 50-70 – калійної солі, гною – 5-12 кілограмів. Слід пам’ятати, що гній, одержаний протягом 1986 року, вносити в грунт не бажано. Його потрібно зберігати в спеціально підготовленому для цього місці. При виборі сільськогосподарських культур, місця їх вирощування необхідно мати на увазі, що пшениця, жито, картопля, буряки на чорноземах будуть в 50-100 разів менше утримувати радіонукліди, ніж на піщаних грунтах.
Однією з основних особливостей поводження радіоізотопів у зовнішньому середовищі є те, що вони переважно нагромаджуються в зеленій масі рослин. Тому заготовляти корми, випасати худобу слід на площах, які спеціально для цього відведені. При згодовуванні тваринам буряків, картоплі й інших коренеплодів їх потрібно ретельно вимити водою.
Для радіометричного контролю за продуктами рослинництва і тваринництва в облагропромі створено радіологічну службу. Такі ж служби діють при районних ветеринарних і агрохімічних лабораторіях, на промислових підприємствах по переробці молока і м’яса, а також при лабораторіях ветеринарно-санітарної експертизи, на колгоспних ринках. Радіологічна служба обласного агропромислового комітету своїми своєчасними та якісними радіометричними дослідженнями продуктів харчування людей, кормів для годівлі сільськогосподарських тварин гарантує збереження здоров’я людей.
Київська правда, 1987 р., 22.04, № 96 (18881).
Приємно відзначити серйозне і відповідальне ставлення до радіаційної загрози в цій статті.