Північно-західні околиці Києва середини XVIII ст. на картах монастирських володінь
Вортман Д. Я.
Деякі з наявних старовинних карт Києва досі не уведені до наукового обігу, незважаючи на їх велике значення як історичних джерел. У цій статті розглядаються дві такі карти середини XVIII ст., які дають можливість реконструювати тогочасну топографію північно-західних околиць міста.
Обидві карти дійшли до нас у складі рукописного альбому, що зберігається у Секторі картографічних видань Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського під інвентарним номером С1092 (45402). Альбом – це збірка укладених 1839 р. землевпорядних планів хуторів на Куренівці та Пріорці. Карти, про які йде мова, сфальцовані та вклеєні в альбом під час його упорядкування. Перша з них має назву «Карта сочіненая спорным Кіево-Брацкого училишного манастыря з магістратомъ кіевскимъ грунтамъ» і датована 1746 р. (мал. 1). Друга – під назвою «Карта снятая и свидѣтельствованная по дукту [тобто опису межі земельних володінь. – Д.В.] дьяка Алферьева спорныхъ земель по иску Кіево-Кириловскаго монастыря съ Кіевскимъ магистратомъ» – це копія, зроблена 1794 р. з оригіналу 1752 р. (мал. 2). Очевидно, карти цікавили упорядників альбому як картографічні свідчення про стан відповідної території в минулому. А виготовлені вони були як додатки до земельних судових спорів між київським магістратом і монастирями.
Карта 1746 р. (загальний вигляд)
Карта 1746 р. (реконструкція)
Карта 1746 р. охоплює територію від місця впадіння р. Котор у р. Ірпінь на півночі до Кирилівського монастиря і хутора Хмелівщина на півдні та від долини Ірпеня на заході до заплави Дніпра (Оболоні) на сході. Масштаб – 300 сажнів в 1 дюймі, формат 52 х 66 см. Карта орієнтована на північ, компасна роза відсутня, натомість за рамкою підписані сторони світу. Карта кольорова, виконана тушшю та аквареллю (на полотні?). На карті показано елементи гідрографії (річки, струмки, ставки, озеро), рельєфу (круті схили річкових долин, піщана «гора»), грунтів (болота), рослинність/характер землекористування (ліси, луки/сіножаті, орні землі), населені пункти і шляхи, межі земельних володінь.
Карта 1752 р. (загальний вигляд)
Карта 1752 р. (реконструкція)
На карті 1752 р. показано територію між долинами Сирця на півночі й Кудрявця (Глибочиці) на півдні. На сході ситуація на карті сягає заплави Дніпра. У західній частині показано шлях на Білогородку. Через велике спотворення відстаней та кутів цей шлях, який насправді пролягає зі сходу на захід, зображений на карті як орієнтований з півдня на північ. Масштаб – 150 сажнів в 1 дюймі, формат 64 х 80 см. Карта орієнтована на північ, у центрі зображено компасну розу. Карту виконано чорною тушшю (на полотні?), деякі елементи виділені кольором (аквареллю). Основні компоненти зображення такі самі, як і на карті 1746 р.
Для більшої наочності повний зміст карт перенесено на сучасну топооснову (за яку правила топографічна карта масштабу 1 : 100 000). Отримані в результаті картосхеми у подальшому можна використати для створення карти-реконструкції околиць Києва станом на середину XVIII ст. У цій статті автор обмежився описом змісту карт з метою ознайомити читачів журналу з новим джерелом, сподіваючись, що воно стане у пригоді дослідникам історичної топографії Києва, топонімів, історії земельних володінь тощо. Результати первинного аналізу змісту карт наведено в додатку.
Перелік об’єктів, нанесених на карти,
й короткі коментарі
Карта 1746 р.
Річки. Ірпінь та його притоки
Река Ірпенъ. З 1667 р. по 1793 р. руслом Ірпеня проходив державний кордон між Московським царством / Російською імперією та Річчю Посполитою, про що нагадує напис на карті – Полская облостъ.
Река Буча. Існує і нині.
Река Любка; Вершина реки Любки. Існує.
Малои ручеи [права притока Любки – струмок на північ від хутора Печерського монастиря]. Зараз не існує.
Малои ручеи [права притока Ірпеня – струмок на північ від урочища Клепач]. Не існує.
Река Видлица. На сучасних картах позначена як безіменний струмок (на деяких сучасних картах – ставки «Блакитні озера»). На триверстці позначена як «ручей Большая Выдрица».
Малая Видлица. Не існує. На триверстці позначена як «ручей Малая Выдрица».
Река Которъ. На сучасних картах позначена як Котурка.
Горенка. Сучасна права притока Котора. На карті не показана, але згадується у підписі: Устие речки Горенки куда уже Брацкого мнстиря манахи за имеющимъ споромъ с Межигоскимъ мнстремъ силы грамоты Г[осударей] К[нязей] круговаго дукта не повели.
Р. Которка. Один з двох (лівий) витоків Котора.
Сирець та його притоки
Река Сырецъ. Існує досі.
Р. Рогосте(н)ка. На сучасних картах позначена як Брід, а її долина має назву «Рогозів яр», яка у трохи спотвореному вигляді зберегла топонім «Рогостинка /Рагостинка».
Р. Каменка. В яру, паралельно нинішній вул. Стеценка, на південь від неї. Наразі не існує.
Озера
Озеро [без назви]; Озеро откудова далее не поведеною [Мається на увазі: дукт далі від озера не поведений]. У наш час відоме як Синє оз.
Села
С. Мостіще. Мостище відоме з 1-ї половини XVII ст. З 1972 р. у складі смт Гостомель, раніше – село.
С. Преверка. Преварка / Пріорка як село відоме з початку XVII ст. Локалізується на перетині сучасних вулиць Кирилівської та Мостицької. Згодом – передмістя, тепер – історична місцевість Києва.
С. Рамановка. Романівка відома з початку XVI ст. З 1958 р. – у складі м. Ірпінь, раніше – село.
Безіменний населений пункт на р. Сирець, який можна ототожнити з Куренівкою / Куренівщиною. «Куренівщина» вперше згадується у подвірній ревізії населення Гетьманщини 1723 р.
Хутори
Хуторъ. На р. Видлиця / Видриця.
Х[у]тор мелница Печерскаго м[а]н[а]стыря. На р. Любка. На триверстці показаний як «Х. Любка»
Х[у]торъ мелница Брацкого м[а]н[а]стыря. На р. Котор, біля ставка Двірець (термін «двірець» у XVI-XVIII ст. мав значення «заміське подвір’я», «хутір»).
[Х]у(т)ръ Хмелеровшина. Спотворена форма топоніма «Хмелівщина». Хутір, який разом з сусіднім хутором Сеньківщина у 1859 р. став власністю київського генерал-губернатора Іларіона Васильчикова, від прізвища якого утворився топонім «Васильчикова дача / Васильчиків хутір». Тепер це територія парку «Нивки».
Монастир
М. Кіріловскои. Кирилівський монастир, заснований у середині XII ст., проіснував до 1786 р. Його мурований храм існує дотепер.
Млини
На р. Котор
Мел[ниц]а Брацкого м[а]н[а]стыря. Локалізується на греблі ставка Горащиха.
Мел[ниц]а Брацкого м[а]н[а]стыря. Локалізується на греблі ставка Карачун.
мел[ниц]а Брацкого м[а]н[а]стыря. Локалізується на греблі неіснуючого нині ставка (між ставками Карачун і Двокаменка).
мел[ниц]а два камня. Назва млина, вочевидь, пов’язана з кількістю жорен. Локалізується на греблі ставка Двокаменка (біля с. Горенка).
на р. Горенка
М[е]лн[и]ца Печерская. Локалізується на греблі Нижнього ставка (нижче від Сапсаєвого ставка).
Промислові підприємства
Железные заводы. Залізоробний завод при впадінні р. Буча в Ірпінь.
Бумажные заводы. Папірня в нижній течії р. Котор, на її правому березі, біля Двокаменного ставка. Поселення, що виникло при підприємстві, мало назву «Папірня» (тепер це с. Горенка).
Два прикордонних пости з річпосполитського боку кордону біля мостів через Ірпінь, навпроти Мостища і Романівки. Полской караулъ (двічі).
Шляхи
Битая Гостомская она же и Мостицкая дорога. Відгалужувалася від Вишгородського / Межигірського шляху в Пріорці, вела на Гостомель, перетинаючи р. Ірпінь у Мостищі.
Дорога с Киева к Межигорскому м[а]н[а]стирю лежащая. Починалася від Йорданських воріт Подолу, вела на Вишгород і Межигірський монастир. У межах карти відповідає трасам Кирилівської і Вишгородської вулиць.
Жидомирскои шляхъ. Починався біля Львівських воріт Верхнього міста, вів на Житомир, перетинаючи р. Ірпінь у Романівці.
Інше
Луга і сенакосы. Характеристика землекористування на Оболоні.
Полская облостъ. Характеристика державної належності території на захід від р. Ірпінь.
Грунтъ Межігорского манастыря спорной з Брацкімъ манастыремъ. Лісовий масив на північний схід від р. Котор, тепер це Пуща-Водицький ліс.
Грунтъ Печерского манастыря. Лісовий масив на південь від р. Любка.
Поля Бирковские Василевские Бископские и Клешторные. Перша назва пов’язана з топонімом Берковець, решта – з суб’єктами, які володіли полями у XVI-XVII ст., – Василівською (Трьохсвятительською) церквою, біскупом (київським католицьким єпископом) і кляштором (київським домініканським монастирем). Масив орних земель на місці сучасних Нивок і Виноградаря.
Боръ і пуща Бірковская Клепацкая Біскупская і Клешторная. Лісовий масив між річками Любка на півдні й Котор на півночі.
Уро[чище?] Клепачъ. Тепер це частина Святошинського лісу (у Київському лісництві), на північ від залізниці Київ – Коростень. Відоме з XVI ст.
Уро[чище?] Пещаная Гора. Підвищення у північній частині Святошинського лісу.
На карті-реконструкції для кращої орієнтації підписано річки, які не позначені на оригіналі. Крім загальновідомих і позначених на сучасних картах (Рокач, Нивка / Борщагівка, Либідь, Водиця), показано три річки, позначені в альбомі «Плани хуторів» (1839?).
Княжиха. Річка, що текла через урочище Кінь-Грусть. Зараз її фіксують ставки з південного боку вулиці Кобзарської.
Конічинка. Ця річка текла в яру паралельно вул. Мостицькій, на південь від неї. Тепер не існує.
Мушанка. Текла в урочищі Мушанка. Зараз її фіксують ставки на південному узліссі Пуща-Водицького лісу.
Карта 1752 р.
Річки
Рѣчка Кудрявецъ. Відома з XVI ст., з XIX ст. фігурує під назвою Глибочиця. Нині тече у підземному колекторі.
Рѣчка Юрковица. Топоніми, пов’язані з Юрковицею (Юрковицький став), відомі з XVI ст. Зараз тече у підземному колекторі.
Рѣчка Сырецъ. Відома з XV ст. Не пізніше XVII ст. на Сирці було споруджено численні греблі з млинами, внаслідок чого річка у середній течії перетворилася на каскад ставків, які припинили існування у 2-й половині XIX – 1-й половині XX ст.
Озера і протоки у заплаві Дніпра (на Оболоні).
Водні об’єкти, що утворилися внаслідок трансформації русла Дніпра. Відомі з XVI ст., зникли у XX ст.
Долгое озеро Кириловское. Локалізується на місці озер Опечень-1, -2, -3 (Йорданське, Кирилівське, Богатирське).
Іорданское озеро. Локалізується в районі залізничної станції Київ-Петрівка.
Михайловское озеро. Орієнтовно локалізується у кварталі між Оболонським просп., вулицями Героїв Сталінграда, Маршала Малиновського.
Р. Почаина. Струмок, що витікав з Довгого Кирилівського озера в бік Дніпра. Орієнтовно локалізується у районі Московського просп.
Р. Кривая Почаина. Струмок, що витікав з Довгого Кирилівського озера в бік Дніпра, Орієнтовно локалізується у районі вул. Мате Залки.
Р. Турецъ. Струмок, що витікав з Йорданського озера у бік Дніпра; локалізується у східній частині Гавані.
Ставок
Ставокъ Котляра Прокопа. На р. Сирець, найнижчий у касаді ставків.
Село і хутір
Село Преорка [ Пріорка]. Див. коментар до карти 1746 р.
Хуторъ Череватенковъ. Локалізується у нижній частині яру, що відкривається у долину Сирця (між Ризькою вулицею та Сирецьким парком).
Монастирі
Богословской дѣвичей монастырь. Заснований на початку XVII ст. у Верхньому місті, у 1712 р. перенесений на Плоське – місцевість на північ від Подолу, де існував до 1786 р. Монастирські споруди не збереглися (локалізуються на вул. Кирилівській, 53).
Їорданской дѣвичей монастырь. Існував з XVI ст. до 1786 р. Монастирські споруди не збереглися. Локалізується на вул. Кирилівській, 53.
Кириловской монастырь. Див. коментар до карти 1746 р.
Млини на р. Сирець
М[ельница] Кириловскаго монастыря.
М[ельница] вдовы Тернолетовой.
М[ельница] Кириловскаго монастыря.
М[ельница] Ризенка.
М[ельница] Кириловскаго монастыря.
М[ельница] Силенка.
М[ельница] вдовы Капачовой.
М[ельница] мѣщанина Коробки.
М[ельница] Кириловскаго монастыря.
М[ельница] Кириловскаго монастыря.
«Старожитні валки».
Відомі з XVI ст., використовувалися як лінії розмежування земельних володінь.
Валокъ. На північ від Йорданського озера.
Валокъ. На плато, над місцем злиття Чортової долини з долиною Кудрявця.
Шляхи
Дорога к Святошицкому бору с Киева и до Белогородки. Починалася від Львівських воріт Верхнього міста. В межах карти відповідає трасам вулиць Січових стрільців і Дегтярівської.
Дорога Берковецкая. Відгалужувалася від «дороги к Святошицкому бору» в районі станції метро «Нивки» і вела на північний захід, де сполучалася з дорогою, позначеною на карті 1746 р. як Житомирський шлях.
Дорога чрезъ рѣчку Сырецъ и Пѣщаной взвозъ. Відгалужувалася від Вишгородського шляху в районі Кирилівського монастиря, через Бабин яр виходила на вододільне плато, перетинала долину Сирця трохи нижче гирла Рогостянки, вела далі на північний захід і, ймовірно, з’єднувалася з дорогою на Гостомель.
Дорога к […]гор […] Текст втрачено. Імовірно – «Дорога к Межигорскому монастырю». Один з шляхів, що вів через Оболонь на північ. У межах карти відповідає трасі Богатирської вулиці.
Дорога Средняя. Відгалужується від згаданої перед цим дороги, перетинає Довге Кирилівське озеро і повз Михайлівське озеро веде у північну частину Оболоні.
Дорога cъ Подола къ Кириловскому монастырю. Та сама дорога, яка позначена на карті 1746 р. як «Дорога с Киева к Межигорскому м[а]н[а]стирю лежащая».
Земельні ділянки
Грунт Кириловскаго монастыря что нынѣ владѣютъ безспорно. Вододільне плато між Сирцем на північному заході, «дорогою к Святошицкому бору» на півдні і схилами долини Дніпра на північному сході.
Грунт Кириловскаго монастыря что нынѣ владѣютъ безспорно. Ділянка у долині Дніпра (переважно заплава), обмежена з північного сходу Сирцем, а зі сходу лінією, проведеною від Михайлівського озера до Йорданської рогатки.
Спорной грунт cъ Кириловскимъ монастыремъ что нынѣ владѣетъ Магистратъ. Частина сучасної Лук’янівки навколо Кмитового яру.
Спорной грунт cъ Кириловскимъ монастыремъ что нынѣ владѣетъ магистратъ что называется выгонная земля. Частина сучасної Оболоні.
Урочища
Згадуються у документах XVI–XVIII ст. при описі земельних володінь.
Оболонь
Урочище Круговина что на излучинѣ. Локалізується у районі перетину вулиць Богатирської і Добрининської.
Уроч. Пунища. У джерелах – «нива Пунища», «сіножать, названа Пунища». Локалізується трохи на південний захід від Круговини. За Іриною Желєзняк, топонім, очевидно, означає «місце, де стояла пуня (невелика господарська споруда)»
Ур. Борокъ. Локалізується на південний схід від Круговини.
Ур. Речище. Локалізується у районі перетину вулиць Добрининської та Петра Дегтяренка.
Урочище Смуговина; Смуговина. Заболочена смуга (утворилася на місці озера-стариці). Локалізується в районі вулиць Лугової та Маршала Тимошенка.
Лук’янівка
Гора Щековица. Згадується у джерелах також як Скавика, Шковица. Височина, обмежена з півдня долиною Глибочиці, а з півночі долиною Юрковиці.
Урочищ. Хвощеватая долина. Верхня частина долини Глибочиці (Кмитів яр).
У. Чертова долина. Ототожнюється з яром, який збігається з трасою вул. Соляної.
У. Низовая долина. Ототожнюється з Юрковицьким яром.
Три могилы. Назва пов’язана зі стародавніми курганами. Локалізується у кварталі, обмеженому вулицями Багговутівською, Нагірною та Овруцькою.
Урочище Даниловъ Крестъ. Приблизно локалізується на перетині вулиць Дегтярівської та Оранжерейної.
Поганые лозы. Два урочища з однаковою назвою. Орієнтовно локалізуються у районі вулиці Довнар-Запольського (між Дегтярівською та Білоруською) і на перетині Дегтярівської та Сім’ї Хохлових.
Інше
Цегельня Григоровича [на карті не підписана, в експлікації позначена № 2]. Непарний бік вул. Кирилівської, 35–41 (орієнтовно). Її власником був відомий архітектор Іван Григорович-Барський.
Йорданська рогатка [на карті не підписана, в експлікації позначена № 3]. На в’їзді в місто (Поділ) з боку Плоського / Оболоні. Локалізується на перетині вулиць Кирилівської та Юрківської.
Література
Вакулишин Сергій. Топонімія Києва XX ст. К.: [Центр ДЗК], 2014.– 260 с.
Вортман Дмитро. Читаючи топонімічний довідник // Праці Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень.– Вип. 3.– К.: Фенікс, 2007.– С. 261–325.
Желєзняк І.М. Київський топонімікон.– К.: Кий, 2014.– 224 с.
Климовський С.І. Соціальна топографія Києва XVI – середини XVII ст.– К.: Стилос, 2002.– 230 с.
Марголіна Ірина, Ульяновський Василій. Київська обитель святого Кирила.– К.: Либідь, 2005.– 350 с.
Пономаренко Л., Різник О. Київ. Короткий топонімічний довідник.– К.: Павлім, 2003.– 84 с.
Сборник материалов для исторической топографии Киева и его окрестностей.– К., 1874.– 417 с.
Опубліковано: Вісник геодезії та картографії, 2015 р., № 4 (97), с. 38 – 43. Стаття надійшла до редакції 11.06.2015 р.
Карти у повній роздільності
Карти, сфотографовані з роздільністю 6 Мпікс (всього 13 файлів):
11.74 Мб